Єва залишилася одна — в такому заціпенінні, аж страшно було на неї дивитись.
Вона ще не опам’яталася від розпуки, коли о сьомій годині ранку з’явився Пті-Кло. Він прийшов поговорити про справи. В такі хвилини життя людина здатна вислухати кого завгодно і що завгодно.
— Пані, наш бідолашний Давід у в’язниці, — сказав стряпчий. — Сталося те, про що я остерігав вас, коли тільки взявся за ваші справи. Я вже тоді радив Давідові в інтересах якнайскорішого промислового запровадження винаходу увійти в ділову спілку зі своїми суперниками Куенте. Адже вони мають усі засоби для розробки відкриття, яке ваш чоловік тільки обмірковує. Отож учора ввечері, тільки-но я довідався про його арешт, ви знаєте, що я зробив? Я відразу побіг до панів Куенте з наміром домогтися від них умов, які б вас задовольнили. Якщо ви упиратиметесь і берегтимете своє відкриття в таємниці, вам і далі доведеться животіти, як ви животієте нині; безперервна судова тяганина доконає вас, замучить до смерті, зажене в безвихідь, і кінець кінцем ви мимоволі підете на угоду з якимсь багатієм, можливо, собі на шкоду; а тим часом я вам уже сьогодні й на досить вигідних умовах пропоную договір із панами Куенте. В такий спосіб ви уникнете нестатків і тривог, неминучих у боротьбі винахідника з жадібністю капіталіста та байдужістю суспільства. Самі поміркуйте: якщо панове Куенте заплатять ваші борги... атож, заплатять ваші борги і, крім того, запропонують вам певну винагороду за відкриття, незалежно від його промислової цінності, від того, можна чи не можна буде запровадити його у виробництво, і при тому відступлять вам якусь частку в прибутках, невже ви не будете задоволені?.. Ви особисто, пані, станете власницею друкарні з усім обладнанням, і ви, звичайно, продасте її. За друкарню ви матимете певних двадцять тисяч франків — я обіцяю вам знайти покупця, який дасть таку ціну. І якщо, уклавши договір про заснування ділового товариства на паях із панами Куенте, ви ще отримаєте п’ятнадцять тисяч винагороди за відкриття, то у вас набереться невеличкий капітал у тридцять п’ять тисяч франків, що за нинішнім курсом ренти дасть вам дві тисячі річного прибутку. А на дві тисячі франків у провінції можна прожити. І завважте, пані, участь у діловому товаристві з братами Куенте дає вам надії на нові прибутки в майбутньому. Я кажу «надії», бо слід передбачити і можливість невдачі. Отже, чим я можу вам прислужитися? По-перше, я доб’юся, щоб Давіда негайно звільнили; по-друге, — щоб вам виплатили п’ятнадцять тисяч франків як винагороду за відкриття, причому брати Куенте ні під яким приводом не зможуть вимагати від вас повернення цієї суми, навіть якби винахід виявився неприбутковим; і, нарешті, щоб між Давідом і братами Куенте було укладено ділову угоду на розробку поки що не запатентованого винаходу після таємного і спільного його випробування в промислових умовах, причому всі витрати візьмуть на себе Куенте. Давідовим внеском у справу буде патент, i йому належатиме четверта частина прибутків. Ви розумні й розважливі, а це якості вельми рідкісні у вродливої жінки; обміркуйте ці пропозиції, і, я певен, ви знайдете їх прийнятними...
— Ох, добродію! — в розпачі вигукнула нещасна Єва й залилася слізьми. — Чому ви не прийшли учора ввечері з цими вашими пропозиціями? Ми уникнули б ганьби і... ще гіршого...
— Мої переговори з братами Куенте, що, як ви, мабуть, здогадалися, ховаються за спиною Метів’є, закінчились тільки опівночі. Але що гірше могло трапитись із учорашнього вечора, ніж арешт бідолахи Давіда? — запитав Пті-Кло.
— Ось яка жахлива новина чекала мене, коли я прокинулась, — відповіла Єва, подавши адвокатові Люсьєнового листа. — Ви оце довели, що переймаєтесь нашою долею, ви друг Давіда й Люсьєна, і мені не треба просити вас про збереження таємниці...
— Не хвилюйтеся, пані, — сказав Пті-Кло, повертаючи листа, після того як його прочитав. — Люсьєн не накладе на себе руки. Почуваючи себе винуватцем Давідового арешту, він просто шукав приводу, щоб покинути вас. Його лист — це такий собі прощальний монолог актора, виголошений перед тим, як піти зі сцени.
Брати Куенте досягли своєї мети. Піддавши винахідника та його родину катуванням, вони точно вловили ту мить, коли бідолахи вичерпали всі свої сили і жадали відпочинку. Не кожен-бо винахідник має хватку бульдога, який сконає, але не випустить із зубів здобичі, а Куенте добре вивчили норов і вдачу своїх жертв. Для Куенте-великого арешт Давіда був заключною сценою першої дії цієї драми. Друга дія починалася з пропозиції. яку щойно зробив Пті-Кло. Як справжній майстер своєї справи, стряпчий побачив у розпачливій витівці Люсьєна одну з тих сприятливих випадковостей, які визначають результат гри. Єва була така приголомшена цією подією, що Пті-Кло вирішив скористатися з її відчаю і втертися до неї в довіру, бо він нарешті зрозумів, який сильний вплив мала дружина на чоловіка. Тому він не став роз’ятрювати горе пані Сешар, а навпаки, спробував заспокоїти її, відвернути від похмурих думок, дуже спритно перевівши розмову на те, що може влаштувати їй зустріч із Давідом у в’язниці; адвокат слушно вважав, що в тому душевному стані, в якому перебувала Єва, вона сама схилить Давіда увійти в ділову спілку з братами Куенте.