— Що ж, вражає, — оцінив брат. — Ейнштейн, Бор та Хокінґ[10] — це генії сучасності. А чи не читаєш ти когось зі стародавніх авторів?
Кетрін задумливо почухала потилицю.
— Ти маєш на увазі... Ньютона, еге ж?
Пітер посміхнувся.
— Копай глибше. — У свої двадцять сім років її брат уже встиг зробити собі ім’я у науковому світі, і йому та Кетрін подобалися отакі жартівливі інтелектуальні спаринги.
«Давніший за Ньютона? — У пам’яті Кетрін виринули такі далекі імена, як Птоломей, Піфагор та Гермес Трісмегіст. — Та ніхто ж цього мотлоху зараз не читає!»
Брат провів пальцем уздовж довгої полиці із запиленими фоліантами у потрісканих шкіряних палітурках.
— Наукова мудрість древніх була просто дивовижною... сучасна фізика лише зараз починає її розуміти в повному обсязі.
— Пітере, ти вже казав мені, що давні єгиптяни знали про важелі та шківи задовго до Ньютона і що перші алхіміки проробляли досліди на рівні сучасної хімії, але що з того? Сучасна фізика має справу з концепціями, про які древні вчені й гадки не мали.
— Наприклад?
— Ну... наприклад, теорія квантової переплутаності! Субатомні дослідження беззастережно продемонстрували, що вся матерія взаємопов’язана... переплутана в єдину сітку... щось на кшталт універсального нерозривного цілого. Невже ти хочеш мені сказати, що древні сиділи собі та обговорювали теорію переплутаності?
— Саме цим вони й займалися! — відказав Пітер, відкинувши з лоба довгого чорного чуба. — Переплутаність та взаємне поєднання лежало в основі стародавніх вірувань. Назви, якими визначалося це поняття, є старими, як сам світ: дхармакая, дао, брахман. Фактично, найдавніші духовні пошуки людства полягали у спробах збагнути власне місце в цьому переплетінні, відчути зв’язок з усім сущим. Людина завжди хотіла стати «як один» із всесвітом, досягти стану «примирення» з довкіллям. — Брат звів брову. — І донині євреї та християни прагнуть до спокути гріхів, але більшість із нас забула, що насправді ми прагнемо «примирення».
Кетрін скрушно зітхнула — вона забула, як важко сперечатися з людиною, що так добре знається на історії.
— Ну, гаразд, але ти оперуєш узагальненнями. Я ж говорю про конкретну фізику.
— Гаразд, перейдімо до конкретики, — виклично відповів Пітер, кинувши гострий погляд на сестру.
— Еге ж. Як щодо такої простої речі, як полярність позитивно-негативного балансу субатомної сфери? Навряд чи древні розуміли...
— Стривай! — Брат зняв з полиці великий запилений фоліант і ляснув ним об стіл. — Сучасна полярність — не що інше, як «дуалістичний світ», описаний Крішною ось у цій книзі, «Бхагават-Гіта», понад дві тисячі років тому. У понад дюжині інших книжок на цих полицях, включно з «Кібаліоном», йдеться про бінарні системи та взаємосуперечливі сили у природі.
Та Кетрін не здавалася.
— Гаразд, — скептично мовила вона, — але візьмімо для прикладу сучасні відкриття в субатомній сфері — скажімо, принцип непевності Гайзенберґа...
— Тоді нам слід зазирнути ось сюди, — відказав Пітер і, підійшовши до іншої довгої полиці, витягнув з неї ще одну книжку. — Це священні ведичні рукописи, відомі як «Упанішади». — І з цими словами він кинув важучий фоліант поверх того, що вже лежав на столі. — Гайзенберґ та Шрединґер ретельно вивчили цей твір і віддали йому належне, бо він допоміг сформулювати деякі з їхніх теорій.
Суперечка тривала кілька хвилин, і стос запилених книжок на столі зростав. Нарешті Кетрін здійняла у розпачі руки.
— Годі! Вважай, що ти доніс до мене свою точку зору, але я хочу вивчати новітню теоретичну фізику. Бо вона — майбутнє всієї науки! Я маю великі сумніви стосовно того, що Крішна чи творці «Упанішад» багато знали про теорію суперструн та про багатовимірні космологічні моделі.
— Маєш рацію. Не знали. — Пітер замислився, і на губах його заграла посмішка. — Кажеш, теорія суперструн... — Він знову підійшов до полиці. — Тоді тобі потрібно звернутися ось до цієї книги. — І видобув гігантську книгу в шкіряній палітурці — та з тріском гепнулася на стіл. — Це здійснений у тринадцятому сторіччі переклад з середньовічної арамейської мови.
— Теорія суперструн у тринадцятому сторіччі? — недовірливо спитала Кетрін. — Та годі тобі!
Теорія суперструн була найновішою космологічною моделлю. Підкріплена нещодавніми науковими відкриттями, ця модель припускала, що багатовимірний всесвіт складався не з трьох, аз... десяти вимірів, котрі взаємодіяли один з одним як вібруючі струни, подібно до резонуючих струн скрипки.
10
Стивен Хокінґ (нар. 1942) — один з найвпливовіших фізиків-теоретиків сучасності, що обстоює думку про вдосконалення людини за допомогою науково-технічних засобів (сам вчений через параліч прикутий до інвалідного візка і розмовляє за допомогою синтезатора мовлення).