Выбрать главу

То була стара і дуже виснажена жінка, рідковолоса, чомусь одягнута в тісний спортивний костюм. На поясі у неї висів медіа-плеєр, а в навушниках, що сповзли на шию, ще гриміла якась жорстка синтетична музика. Лежачи, жінка кліпала очима, проте чи бачили ті очі що-небудь, отець Теодор визначити не міг. Але ці спортивні, з лампасами, штани… Ці навушники… І раптом він зрозумів…

— Господи, сотвори чудо, — сказав ледве чутно.

Отець Теодор поклав руку на голову жінки, і все тіло лежачої затрясло, наче при епілептичному нападі. Її зморщене лице молодшало на очах, аж доки вкрилося дівочим рум’янцем. Товстий вузол волосся виткнувся з-під плеча. Знову п'ятнадцятилітня, вона різко й жадібно вдихнула, неначе випірнула з глибини.

— Ух, старий, це ти зробив? Ну, фонтан! Старий, ти маг і екстрасенс! — випалила, встаючи.

Отець Теодор теж не вірив власним очам. Невже він зміг?.. А втім, це зміг не він, а Той, Хто є.

— Старий, ну, фонтан, ну… Мене таймери вичистили. Біжу, така, в плеєрі, нічо не чую, а тут — бац — і я вже олдова консерва! На чотирьох до твоїх дверей доповзла… Старий, це все ти? Ну, фонтан! Ти реальний резеректор!

— Хто? — недочув отець Теодор.

— Ну, резеректор — той, хто воскрешає.

— Ні, це все Бог.

— Це Бог — резеректор? Фонтан!.. Тепер я, виходить, вірю в Бога?! Фонтан!.. Дякую… Ну, я побігла, — вона чмокнула старого в щоку.

— Як хоч звати тебе? — гукнув отець Теодор їй услід.

— Меліса, — кинула з напівоберта, і її кросівки зашурхотіли парковим листям.

Меліса, — подумки повторив завідувач церкви-музею. І тут-таки закралися сумніви: а може, те, що сталося, — випадковість, чийсь фокус, злий жарт?.. Йому стало лячно від свого дару — такої ноші отець Теодор не чекав і тепер страшився майбутнього, в яке мусив ступити на своїх сходжених і кволих ногах. Це ж скільки їх, таких молодих, зараз конає у старечій агонії! Врешті він стрепенувся й ударив себе по лобі п'ястуком.

— Дякую Тобі, Господи. Так невідступно в нас проростають Твої дари, а ми, маловірні, уже й забули, про що просили. Чому ж я не прозрів раніше! Спав наяву… Прости мені цей страх. Знаю, що не вимагаєш неможливого, а тягар добираєш згідно з силою наших пліч. Що ж, благослови нині йти до людей… чи що там від них залишилось.

Травень 2046

Гіб-парад

Носорогопітек Циклон заледве протиснувся у польове шатро, і всередині одразу стало тісно й задушливо. Тут і без нього не бракувало публіки: зібралася ціла політрада Партії Темпоральних Гібридів (ПТГ), куди, згідно зі статутом організації, входили представники всіх підвидів. Разом із Циклоном політрада налічувала два десятки особин. Гамір, рик і чвакання в шатрі підсилювалися зовнішнім ревом — увесь парк навколо зайняла гібридна масовка з плакатами, лозунгами й прапорами.

— Вітаю. Секретар політради з’явився, маємо стовідсотковий кворум, — дзявкнув пінгвінандр Йойо, виконувач обов'язків голови партії.

Йойо видерся на спину Циклонові, що в польових умовах служив за трибуну.

— Після моєї короткої доповіді ми заслухаємо конфіденційну інформацію секретаря. Сподіваюся, вона нас надихне, — Йойо змахнув куцими крильцями. — Отож остаточний варіант маніфесту ПеТеГе, з усіма правками. Преамбулу я не перечитую. Вона не зазнавала змін, як ви знаєте, окрім частини статистичних даних: «гібриди становлять шість відсотків суспільства» виправлено на «десять відсотків». Округлюємо в інтересах спільної справи. Далі, як і було запропоновано шановним крилом травоїдних, починаємо з гуманістичних вимог. Отож перше. Звільнення всіх темпоральних гібридів першого покоління, що були схрещені не за власним бажанням і насильницькими методами утримуються в зоопарках. Їхнє місце повинні зайняти аналоги, які за повноцінну платню будуть гідно представляти свої види. Друге. Внесення змін до Конституції з метою урівнювання темпоральних гібридів у правах із натуралами. Ми вимагаємо: права голосу і права обиратися до виборних органів влади, користуватися всіма соціальними пільгами. Третє. Ми виступаємо за створення загальнодержавної мережі спеціалізованих медичних закладів для гібридизованих громадян. Четверте. Держава повинна гарантувати гібридам якісну освіту в адаптованих до наших фізичних і духовних потреб навчальних закладах. П'яте. Держкомітет із моралі повинен визнати наше право перебувати в державних установах і громадських місцях без одягу.