— Я знаю, чим загрожує. Що ви пропонуєте? — ВМ кинув на присутніх свій палаючий погляд.
— Як Вам відомо, випробування темпоральної турбіни «Харон» пройшли успішно. Її робота відлагоджена. Є сподівання, що проти такої зброї масового ураження екстрасенсорні здібності отця Теодора будуть безсилі, — несміливо посміхнувся президент.
— Гм. І ви пропонуєте почистити цих протестантів турбіною прямо під нашими стінами? А ми? Наші хроножилети нас врятують?
— Я хотів би, з Вашого дозволу, передати слово міністрові оборони, — тоном конферансьє мовив президент.
— Турбіна володіє полем такої сили, що пробиває будь-які хроножилети і вичищає все живе на глибині до десяти метрів під землею і до ста метрів під водою, — схвильовано заговорив міністр. — Але це не проблема для нас. У «Харона» керований конусоподібний промінь дії. Пущений під певним кутом із гелікоптера, який висітиме прямо над мітингувальниками, цей промінь не зачепить верхні поверхи урядової будівлі. До того ж можна евакуювати звідси всіх задля перестраховки.
— Ні, я хотів би подивитися на цей спектакль, — прояснів Великий Магістр, знову глянувши за вікно. — Люблю спецефекти. Тоді готуйте турбіну. Це раз. Монтуйте її на агітаційний президентський вертоліт, і хай із нього перед увімкненням «Харона» сиплеться реклама наших кардинальних реформ. Це два. Хай усе має вигляд невинного агітаційного заходу. Далі. Негайно запускайте в мас-медіа інформацію про наближення нової епідемії, яка косить великі скупчення людей. Це три. Для проформи підганяйте до мітингу багато машин швидкої допомоги. Це чотири. А труповози подавайте, коли все закінчиться. Це п'ять… Багато труповозів.
— Блискуче. До речі, як ми назвемо епідемію? — звернувся до всіх президент, схопивши ідею ВМ на льоту.
— Темпоральна анемія, — запропонував хтось.
— Хроночума… темпоральний рак… — долинуло з місць.
— Може, вірус темпорального дефіциту? — сором'язливо запропонував міністр охорони здоров'я, і густий рум'янець проступив на його юнацьких щоках.
— Годиться, — затвердив Великий Магістр. — Скільки часу треба на доставку турбіни?
— Хвилин сорок, — випалив міністр оборони.
— Тоді перериваємося на обід. Початок акції о другій. Всім бути присутніми, — стиснув зуби ВМ.
Над площею виснув гелікоптер, сиплючи на людську масу рекламні брошури з президентською програмою реформ. Увесь Орден етернітів спостерігав за дійством із вікон урядового палацу. До Великого Магістра підвели винахідника хронотурбіни, щоб відрекомендувати.
Товстезний Фред натужно зігнувся поцілувати руку ВМ і тут таки був ласкаво прийнятий у лави Ордену етернітів.
— Фреді, чи не хотіли б самі покерувати турбіною? — лукаво запитав Великий Магістр.
— Гм… Я — винахідник. Я зробив свою справу, а користуватися плодами науки — справа нашої шанованої влади, — нервово вклонився Фред.
— За який час ваша махіна перетворить мільйон людей на фарш? — нагнітав ВМ.
— Вісім секунд після запуску, — Фред попустив краватку, бо голова у нього починала паморочитися.
— Вісім секунд… Що ж, пане президенте, гадаю, досить срати народу на голову вашими реформами. Треба визнати, ця брехлива макулатура ніколи нікого не вставляла. Плебс дозрів до сильніших вражень, — потер руки Великий Магістр.
— Не можу не погодитися. Запускайте, — похмуро кивнув президент міністрові оборони.
— Починайте операцію, — скомандував міністр по телефону.
Черево гелікоптера перестало метати паперову ікру агітації. Тисячі очей дивилися із землі на потворного металевого джмеля з підсвідомим очікуванням. У залі для урядових засідань чекали ще палкіше. Кожен із високих державних мужів устиг порахувати до восьми, і ще раз порахувати до восьми, і ще раз. Проте нічого не відбувалося.
Нарешті міністр оборони, тремтячи нижньою щелепою, набрав на своєму мобільному оперативну групу вертольота.
— Турбіна не спрацювала, — він обм'як і сів у крісло.
— Як не спрацювала? Такого не може бути, — затріпався Фред в істериці.
— Не довго ж ви, Фреді, побули магістром Вічності! — процідив крізь зуби ВМ.
У руці Великого Магістра виникла його улюблена іменна «Берета». Фред відсахнувся, спробував було вирватися із зали, але куля влучила йому в спину. Він упав на живіт, спромігся на кілька плавальних рухів руками, а потім затих.
— Як бачите, без старих методів не обійтися. Розстрілюйте цих плебеїв! — рявкнув ВМ, аж луна пішла під склепінням.
— Я прошу про відставку, — глухо мовив міністр оборони.