Україна...
Фільм (Скоро буде)
Вчора бачив я дуже добрий фільм
Про сєксових дєвок і твердих ментів.
Була купа крові, сексу і грошей,
Я не міг заснути, хтів дивитись ше.
Люди, чи то я,
Люди, чи то ми,
Може, то фінал
Нашого кіна?
Подивився ще дуже добрий фільм,
Була купа крові і крутих машин.
За два дня Сталоне розвалив В'єтнам,
Я від крові з милом відмивав екран.
Люди, чи то я,
Люди, чи то ми,
Може, то фінал
Нашого кіна?
Скоро буде фільм (люди, чи то я),
Дуже добрий фільм (люди, чи то ми)
Я чекаю фільм (може, то фінал),
Скоро буде фільм (нашого кіна).
Може, то фінал?..
Хай буде так, як хочеш ти
На мокрому шклі машини
Малюємо пальцем дивні речі.
Кожен втікає від самого себе
І сам себе штовхає в плечі.
На вікні незрозуміло нікому
Пишем то, що так важко сказати.
Де взяти сили на таку розмову?
Будь ласка, вибач, ти мусиш знати...
Хай буде так, як хочеш ти!
Хай буде з нами так завжди.
То є історія на двох,
Ми разом зробим кожен крок...
Кожен робить в житті дурниці
І шукає причини навколо.
І на рівному місці злиться,
Коли звалити нема на кого.
А внизу просто під ногами
Лежить в пилюці наше щастя.
Тільки схилитися і підняти,
На шклі машини написати пальцем.
Хай буде так, як хочеш ти!
Хай буде з нами так завжди.
То є історія на двох,
Ми зробим разом кожен крок...
Холодний смак
Ану, ти пригадай, чи пам'ятаєш, як
Хмари літали тільки для нас?
Так було тихо.
Люди плелися в клуб.
А я стояв німий і лапав пальцями дим
І відчував на собі руки, очі, а з ним
Не міг забути
Холодний смак твоїх губ...
Так має бути, бо так
Є намальований знак.
Ти повернися і йди,
Ті сльози не витирай.
Нехай залишиться смак
Тої зі сіллю води...
Ану, ти пригадай, чи пам'ятаєш, як
Забили десь дзвони?
І най буде так.
Тоді злетіло
З твоїх правильних губ.
А я мав катар, може, грип,
І хлюпав мій ніс.
Кремезний хлопець вже тебе на ровері віз.
Я досі чую холодний смак на собі...
Так має бути, бо так
Є намальований знак.
Ти повернися і йди,
Ті сльози не витирай.
Нехай залишиться смак
Тої зі сіллю води...
Цукор
Вона прийшла така, як лід,
Непідступна і солодка.
Очі лізли всім з орбіт,
І раптом всюди стало мокро.
А вона прийшла до неї
І не бачила нікого,
Тільки щось заграв ді-джей —
І попливли
Такі, як цукор — вона і вона,
Танцюють разом — вона і вона.
Такі, як цукор — вона і вона,
їм буде супер — вона і вона.
Голодні очі пацанів
Запускали свої стріли.
З ними кожен би хотів,
Але вони би не хотіли.
Бо вона прийшла до неї
І не бачила нікого,
Знову щось заграв ді-джей.
Такі, як цукор — вона і вона.
Танцюють разом — вона і вона.
Такі, як цукор — вона і вона,
Їм буде супер — вона і вона.
Червоні колготки
Моя дівчина зроблена з неба,
Її губи зроблені з раю.
В моєї дівчини очі — озера,
В яких до берега не допливаєш.
Я подарую своїй дівчині
Найкращі квіти Голландії.
Залию ванну п'яними винами
І буду з нею плавати.
Я люблю свою бейбе, її червоні колготки.
Я люблю свою бейбе, її помаду солодку.
Я люблю свою бейбе, її лаковані мешти.
Я люблю свою бейбе, Вона ніколи не бреше.
Моя дівчина має тіло
З найтоншого вельвета;
Найглибші ріки Аляски,
Найвищі гори Тібета...
Я подарую своїй дівчині
Найкращі пісні Ірландії.
І буду купатися в хвилях
Волосся її водоспадів.
Моя дівчина пахне водою
Альпійського талого льоду.
Моя дівчина буде зі мною,
Я її не віддам нікому...
Чим пахне?
Я грію ноги, а за рогом йде запекла війна.
Поранене яйко не смакує, і тошнить від вина.
Кобіти ходять по підвалах, я не знаю, нащо
Ходити треба в ліс, а по неділях в кіно.
Я обливаюсь кожен ранок холодним молоком,
Придумую лікарство, щоб від рака помогло.
В під'їзді наші діти курять тухлу ватру кожен день,
А мама каже: то є ліпше, ніж пити портвейн.
Чим пахне?
Мій тато має бороду, сто баксів і гараж,
А я їх маю десять, бо нащо мені той раш?
Я думаю, як вижити, забита голова,
І знов в мене свербить потилиця, а з носа тече кров
Ходив по своїй вулиці, тримався за стіну,
А тут виходять чувачки і кажуть: бітте зер гут.
А я подумав, що то сон, і, видно, мимо пройшов,
Хто продасть мені балончик, заки я ще не пішов?
На дискотанцях параноя і веселі слова,
Дівчата ходять голі, хлопців зовсім нема.
А там ялинка постояла і віднесли в туалет,
Бо вже свята всі пройшли і відкривають буфет.
Чим пахне?
Чуєш біль
Чуття в мене є, що життя нема,
Нема для мене прав,
Коли буде кінець...
І знов хтось ходить, як туман,
Не мовить ані слів,
Іде до своїх снів.
Я пробую йти по хиткій землі і пізнавати їх.
Рахуй, що то не гріх...
О-о-о! о-о-о! чуєш біль.
Чуєш біль...
Знов дивну постать я зустрів,
Настрашився себе,
Втікав, не знаю де.
З вогню хтось виник, потім зник.
Лишилася стіна.
І я вкотре вже сам...
О-о-о! о-о-о! чуєш біль,
Чуєш біль, чуєш біль...
Знову гіркий і сірий
Бачив я сон.
Листя кудись летіло
В дивний полон.
Поїзд тяжкий і темний
Став, як стіна.
Біг я і тратив сили,
Чув, де вона.
Тягнеться сива днина,
Хочу втекти...
Але стіна єдина
Не дасть пройти.