Дякую Бернетт Белґрер, яка кинула свіжим оком на крапки над «і» та поперечини в «t». За дружню пораду, за всіляку інформацію й за доброту, що полегшили мені роботу над цим томом, я також зобов’язана А. Скоттові Берґу, Марґарет Роджерс Баверс, Джексонові Р. Браєру, Джеймсові Кемпбеллу, Елінор Кейс-Петіка, Сарі Черчвелл, Марґарет Данієл, Скоттові Дональдсону, Робінові Дюфуру, Нілові Ґаверу, Катрін Ґрем, Патриції Гілл-Маєр, Скоттові Джорданові Гаррісу, Пітерові Геллемаа, Лоррен Коффман, Браянтові Манґуму, Марґарет Макферсон, Томасові Патрікові Рошу-молодшому, Джеффові Розену, Сесілії Росс, Кім Рул, Майкові Скотту, Чарлзові Скрібнеру Третьому та Елейн Шоуолтер; а також — Товариству Френсіса Скотта Фіцджеральда, Асоціації випускників Принстонського університету, Принстонському клубові трикутника, принстонським випускникам 2017 року та Університетському котеджному клубу.
На пам’ять про Томаса Ф. Берґіна (1946 рік випуску Принстонського університету), Ґарріка П. Ґроблера (1986) і А. Волтона Ліца (1951).
Енн Марґарет Данієл
Нью-Йорк, 2017 рік
Примітки упорядника
«Ґрейсі ні в сих ні в тих» Фіцджеральдова перероблена версія
Після літа 1937 року, підписавши контракт із кінокомпанією «Метро-Ґолдвін-Маєр», Фіцджеральд повернувся до цього сценарію й переглянув його.
Багато чого він залишив таким, як було в початковій версії, зокрема дуже важливу для письменника подробицю — друкарську машинку на повітряній подушці, що плаває в морі. Однак він вніс певні творчі зміни, в тому числі впровадив англійського аристократа-недоумка, і змінив місце дії на Лонг-Айленд (Нью-Йорк).
Ґрейсі ні в сих ні в тих
(Френсіс Скотт Фіцджеральд)
У морі, далеко від узбережжя острова Лонг-Айленд, згорів аж до рівня води невеликий пасажирський пароплав. Врятувалася єдина жива істота — дитина, що дрейфує в коробці з-під мила, куди її, мабуть, помістили батьки, надумавшись в останню мить.
Тут ми почнемо нашу оповідь. Багатий містер Ван-Ґроссі вирішив спершу видати заміж Ґрейсі, найстаршу з його трьох дочок, і лише тоді дозволити оприлюднити новину про шлюб і заручини двох молодших. Ці дві сестри, героїні актрис Ґейл Патрік і Мері Карлайл, потерпають від такого стану речей, бо ж кожна має претендента на руку — й під рукою. Однак вони сподіваються на заміжжя Ґрейсі, адже незабаром почнуться перегони яхт, а батько, містер Ван-Ґроссі, гостює у своїй саутгемптонській віллі сера Реджинальда — суперника в регаті й кандидата на зятя.
Сер Реджинальд, тупий і смішний, висловився, що прагне одружитися з американкою, але за трьох умов: наречена має бути дуже талановитою, чудовою спортсменкою та писаною красунею. Ґрейсі не відповідає жодній з цих умов. Проте дві молодші сестри вважають сера Реджинальда таким дурним, що, можливо, за допомогою хитрощів поталанить його переконати, що Ґрейсі саме та, якої він шукає. Вони зв’язуються з нью-йоркською рекламною фірмою, яка посилає свого представника Джорджа (Джорджа Бернза) до Саутгемптона, діставши обіцянку про велику винагороду, якщо з Ґрейсі вийде все гаразд.
Ось ми вперше бачимо Ґрейсі — в саду великого маєтку Ван-Ґроссі вона годує золотих рибок у ставку. Тільки-но вона кинула останню порцію корму й прощається з улюбленою золотою рибкою, а коли відвертається, чує звук — очевидно, подяку від рибки за їжу. Дівчина обертається.
— Що ти сказав, Ною?
Золота рибка не відповідає.
— Ой ти, дурнику, — каже Ґрейсі й відвертається.
Але вона вдруге чує чудний крик, знову обертається й іде на звук до непримітного входу за прогалиною ліска. Той дивовижний звук віддавна лунав у серці Ґрейсі, хоч вона й не впізнає його. Це щось нове, чарівливе, і дівчина зупиняється, дивиться на небо, чи немає там птаха, якого вона досі ні разу не чула. Однак вона серцем відчуває, що це не птах обізвався, й за хвилину далі вистежує джерело звуку.
Джерело — темний закуток біля входу. Джерело — море. Джерело виявляється невеликою, зовсім не придатною для плавання коробкою з-під мила, в якій сидить півторарічна дитина. Коли коробку прибиває до берега, Ґрейсі вихоплює з неї маленького хлопчика й благоговійно, у захваті обнімає його. Дівчина, майбутнє якої очевидно вирішують дві сестри й найнятий ними рекламний агент, несподівано знаходить велике захоплення у своєму житті.
Наразі не знати, що Ґрейсі зробить із хлопчиком. Чомусь вона вирішує вчинити так, як фараонова дочка, — тимчасово сховати малюка, — і тут же влаштовує йому притулок у маленькій печері.
Ми повертаємося до житла Ван-Ґроссі. Приходить Джордж і зустрічає двох сестер. Героїня Ґейл Патрік таємно одружилася з героєм Баттерворта, і ці двоє хочуть видати Ґрейсі заміж, щоб можна було відкрити таємницю свого шлюбу. Мила героїня Мері Карлайл заручена з морським офіцерем, корабель якого стоїть на рейді й має відплисти до Китаю зразу ж після кінця регати, тому вона й зацікавлена якнайскоріше видати Ґрейсі заміж. Джордж, якого сестри відрекомендували суворому батькові їхнім приятелем, відразу ж береться до роботи — задовольнити першу вимогу сера Реджинальда до нареченої. Треба за одну ніч зробити з Ґрейсі спортсменку.
Наступна сцена характерна непорозуміннями й суперечливими діями. Ґрейсі покірно старається робити те, чого від неї сподівається сер Реджинальд, але, пройнята потаємною турботою про хлопчика, вона мусить увесь час мати його при собі. Наприклад, у грі в гольф, влаштованій наступного дня, дівчину супроводжує носій гольфістського спорядження, який тягає дуже вже велику сумку з дитиною всередині, але це виходить наяву аж наприкінці епізоду. Упродовж гри Ґрейсі навчає малюка підраховувати її очки. Так чи сяк, а Джордж невдовзі викриває таємницю. Він не видає Ґрейсі, бо сер Реджинальд оголосив, що йому не до вподоби діти, й усвідомлює, що справа значно важча, ніж можна було уявити. В епізоді з грою в гольф не вдалося переконати сера Реджинальда, що Ґрейсі чудова спортсменка, зате Джорджеві поталанило приховати правду — те, що вона взагалі не спортсменка.
Друга його ідея — це показати Ґрейсі як геніальну музикантку. Вставний комічний номер має виглядати приблизно так. Вечірка в будинку Ван-Ґроссі. До кімнати входять Джордж і Ґрейсі, яка, спершись на його руку, величаво пропливає до тимчасових підмостків. Прагнучи підсилити враження від хисту Ґрейсі грати на арфі, Джордж попередньо набрав клакерів, щоб аплодували посередньому виконанню, а за шторами приховав вправну арфістку, яка має виконати кілька довершених уривків. Він виголошує презентаційну промову, і Ґрейсі сприймає її з вдячністю. Оголосивши перший з добірки музичних творів, Джордж сам акомпанує на піаніно. Ґрейсі починає виступ із глісандо на струнах. Раптом із-за піаніно — тимчасового сховку, який влаштувала Ґрейсі, — вигулькує хлопчик, налітає на арфу й зав’язає в струнах, а виконавиці доводиться брати непередбачені ноти. Концерт добіг катастрофічного кінця, але Джордж знову примудряється вивести Ґрейсі з глухого кута.
Головний козир Джорджа — махінації з конкурсом краси, на якому Ґрейсі безперечно переможе. Це масове видовище. Тут нью-йоркські репортери світської хроніки занотовують події, тут зібралася безліч фотографів. Сестри докладно пояснили Ґрейсі, як виконувати роль учасниці. Її конкуренток добирали по сусідству з-посеред старих дів; разом узяті, вони становлять яскраву картину жіночої непривабливості. У кожної з них щось та не так, і очевидно, що Ґрейсі має легко перемогти. Мало того, членів журі підкуплено. Для цілковитої певності, що не станеться помилки, їм наказують присудити приз конкурсантці під дев’ятим номером. Але малюк сплутав усі карти, перевернувши цей номер на спині Ґрейсі так, що вийшла шістка. Відповідно він зробив із шостим номером на спині іншої учасниці — вийшла дев’ятка. Таким чином переможницею стала найнепривабливіша з усіх дівчат.
Поки Джордж щосили старається, дві сестри зайняті своїми любовними справами. Наш інтерес зосереджується на стосунках Мері Карлайл із морським офіцером. Ми доволі вороже ставимося до роману героїв Патрік і Баттерворта. Не дивно, що ця пара, виявивши малюка, вважає його загрозою всьому запланованому. Ці двоє викрадають хлопчика й хочуть помістити його в сиротинці, щоб Ґрейсі могла зосередитися на перемозі сера Реджинальда. Але Ґрейсі та Джордж вчасно рятують дитину.