У своїх альбомах Фіцджеральд зібрав значну кількість тогочасних критичних відгуків на його твори. Він зберігав огляди, колонки, навіть рекламні оголошення, що їх часто не вдається знайти в базах даних онлайн-газет і онлайн-журналів, — важливий матеріал, який інакше пропав би. «Критичний компаньйон до Ф. Скотта Фіцджеральда» Мері Джо Тейт, весь обсяг щорічника «Фіцджеральд / Гемінґвей аннюал» (1969–1979) і «Ф. Скотт Фіцджеральд рев’ю» (2002 — донині) — приступок, де починаються сходи сучасного складного фіцджеральдознавства.
Останніми роками вийшло чимало книжок про Фіцджеральдову родину. Зразковою біографією самого Фіцджеральда залишається книжка Бракколі «Різновид епічної величі: Життя Ф. Скотта Фіцджеральда». Версії його життєпису, подані із Зельдиного погляду, — це книжки Ненсі Мілфорд «Зельда» й Саллі Клайн «Зельда Фіцджеральд: її голос у раю». Роман Зельди Фіцджеральд «Врятуй мене, вальсе» — це белетризований опис життя Фіцджеральдів, який мав гучніший розголос, ніж біографічні книжки про Зельду, видані до сьогодні. Твір Елінор Ланаган «Скотті: дочка…» — це співчутливо написана біографія Скотті Фіцджеральд Ланаган Сміт, заснована на первинних джерелах.
Про автора
Ф. Скотт Фіцджеральд народився в Сент-Полі (штат Міннесота) 1896 року. Він навчався у Принстонському університеті, вступив в армію Сполучених Штатів під час Першої світової війни й опублікував свій перший роман «По цей бік раю» у 1920-му. Того ж року він одружився із Зельдою Сер, що походила з Монтгомері (штат Алабама), і протягом наступного десятиліття подружжя поділяло свій час між Нью-Йорком, Парижем та Рив’єрою. Фіцджеральд був одним із найзначніших нових голосів у літературі, його романи «Великий Ґетсбі» і «Ніч лагідна» належать до шедеврів. Він помер у 1940-му у віці сорок чотири роки від серцевого нападу в Лос-Анджелесі, працюючи над «Коханням останнього магната». Творчість Фіцджеральда забезпечила йому репутацію одного з найзначніших і улюблених американських письменників ХХ століття.
Енн Марґарет Данієл викладає літературу в Нью-Йоркському університеті. З 1996 року вона опублікувала багато праць про Фіцджеральда та про модернізм. Учена живе на Мангеттені та на півночі штату Нью-Йорк.
ВІД АВТОРА ЛЕГЕНДАРНОГО POМAHУ «ВЕЛИКИЙ ҐЕТСБІ»
Френсіс Скотт Фіцджеральд - американський письменник і сценарист, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», один з найгеніальніших митців XX століття, яскравий представник так званого «втраченого покоління» поруч із Ремарком та Гемінґвеєм. Численні екранізації творів Фіцджеральда за участю найкращих акторів сучасності - Леонардо Ді Капріо, Бреда Пітта, Роберта де Ніро, Джека Ніколсона та інших — неодноразово були удостоєні «Оскара».
«Я віддав би життя за тебе» - збірка оповідань, які Фіцджеральд написав протягом 1930-х років і раніше. Вони побачили світ тільки за 80 років після написання. На той час, коли письменник створив оповідання, журнали й видавництва відмовлялися публікувати їх. Причиною були занадто провокаційні, суперечливі та відверті теми. Авторові пропонували переробити сюжети, аби твори могли продаватися. Та письменник вирішив, що в такому разі нехай краще вони залишаються неопублікованими, аніж він - зрадить себе і свій талант.
Оповідання збірки, написані в характерній авторській манері, є тими штрихами, які зображують повну картину сміливої та безкомпромісної історії творчості Френсіса Скота Фіцджеральда.
Це справжній скарб, який був би занадто коштовним для журналів 1930-х років. Нам пощастило.