Натиск, напевно, був занадто несподіваним і сильним. Темна нудотна ненависть заворушилася в глибині свідомості, почала підніматися, загрожуючи перетворитися на лють. Яга забилася, відштовхуючи настирливі руки, ладна, як і першого разу, вчепитися зубами в єдине доступне зараз вразливе місце — пульсуючу жилку на шиї, аби лиш звільнитися. Василь притримав її, завмер, повернувся на спину. Тепер Яга лежала на ньому зверху, напружена, мов струна, потім помалу розслабилася, поволі сповзла з нього, лягла поруч, утупившись у ледь біліючу стелю. Ненависть, так і не знайшовши виходу, геть щезла.
— Я люблю тебе, — сказав Василь. — Не бійся, не скривджу. Розкажеш, як у тебе це було вперше?
— Все сталося за моїм бажанням, не думай нічого такого. Просто одного чудового дня я вирішила, що дівоча цнота заважає мені розвиватися.
— Та ну? І в якому ж плані вона тобі заважала? На панель захотілося? Так там цноту можна продати за великі гроші.
Отримавши дзвінкого ляпаса, Василь навіть не поворухнувся, лише зубами заскреготів. За хвилину примирливого мовчання промовив:
— По заслузі, пробач. Більше не буду.
— Взагалі-то, я сама його запросила, можна сказати, спровокувала, а коли все сталося, мало не вбила. У мене ножик є, та ти знаєш, той, Гришин. Я про всяк випадок його завжди поряд тримаю — живу сама, інколи буває страшно, а раптом хтось увірветься? Хоч якийсь захист. Так от, коли цей чоловік навалився на мене, я мов сказилася, дістала ножа і встромила б йому в спину, і не раз, якби, на щастя, все раптом не скінчилося.
— Боляче було? Що він робив?
— Нічого особливого… Напевне, те саме, що і всі… Те, що ти теж тільки-но збирався робити. Боляче було зовсім трохи, я пам’ятаю, та річ не в цьому…
— А в чому?
— Напевне, секс не для мене, у мене неадекватна реакція на нього.
— І наступного разу було те ж саме?
— Наступного разу не було.
Василь зітхнув, узяв її за руку, перецілував усі пальчики, один за другим.
— Ти скажеш мені… хто це був?
— Ні.
— Добре. Одне тільки слово — це був… не Грек?
— Ні.
— І не той, другий?
— Ні. Це був непоганий чоловік, не молодий уже, до речі, — Яга зробила паузу, подумала, як відвести підозру від фізика. — Давній знайомий мого батька приїхав із Росії у справах, а наступного дня поїхав геть, назавжди…
— Зрозуміло. Дякую за відвертість. Я дуже боявся, що… взагалі, це не важливо. Мені, напевне, краще зараз піти?
— Як хочеш…
— Я хочу залишитися.
— Ну, тоді побудь іще трохи.
— Ти мене теж… хотіла ножем штрикнути?
— Так. Тоді саме, коли ти мов із глузду з’їхав.
— Дякую, що попередила. Іди до мене, я не буду тебе чіпати.
Яга повернулася на бік, обережно пригорнулася до Василя. Як добре, виявляється, коли поруч є людина, якій можна довірити те, про що навіть найкращій подрузі не скажеш, яка погамувала своє бажання заради неї. Такому можна довіряти. Усередині знову почало зароджуватися відчуття, щось схоже на ніжність вихлюпнулося з очей тихими вдячними сльозами. Долоня сама ніжно ковзнула по його плечу, гладенькій шкірі живота, втрачаючи відчуття межі між тілами. Цікаво, чи втримається ця межа, якщо притиснутися до нього голими персами, під якими б’ється серце? Сорочка розірвалася нижче пояса, можна не скидати. Тіло відчувалося як одне ціле з його тілом, межі не було не лише в місцях, де дотикалася шкіра, воно взагалі розлетілося незримими хвилями, відчуваючи і живе тепло поруч, і темний холод за вікном. Світ, навіть у найобмеженішому просторі, завжди сприймався Ягою великим, як степ, як небо над степом. Однак тепер вона сама займала набагато більше місця у безконечному світі. Це було чаклунство, справжня магія!
— Я дуже хочу бути з тобою, можна? — прошепотів Василь, продовжуючи лежати нерухомо.
Яга відчула, як накопичується внутрішній заряд, шукаючи виходу. Може, в цьому і полягає таємниця сексу? Спочатку вона дозволила зайве його рукам, потім губам, дотики яких залишали за собою бентежний слід, і ось він, критичний момент. У свідомості спалахнули тривожні маячки, Яга напружилася, але… нічого не трапилося, знову обійми, знову цілунки. Енергія шукала виходу, переповнюючи, електризуючи її єство. Тіло хвилею вигиналося під Василевими руками, дозволяючи їм щораз більше. Ті руки завмирали при щонайменшому опорі, переходили вище, до плечей, до персів. Яга гнулася, руки опускалися знову, і настав момент, коли стегна самі розсунулися, даючи дорогу сильній чоловічій плоті.