Майк Йогансен: «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію»
Ґрем Ґрін: «Наша людина в Гавані»
Едґар Доктороу: «Реґтайм»
Ґабріель Ґарсія Маркес: «Кохання під час холери»
Маріо Варґас Льйоса: «Тітонька Хулія і писака»
Василь Земляк: «Лебедина зграя», «Зелені млини»
Гарного читання нам усім. Цікавих інтриг та яскравих відчуттів й відкриттів. Нехай кожна книжка, яку читатимем, стане подією.
Примітки
[1] Євген Маланюк.
[2] Арчибальд Макліш. Переклад мій — Р. С.
[3] Це переклад Леоніда Гребінки. Він більш урочисто передає Шекспірове thou art a scholar. Андрухович інтерпретує грайливіше чи простомовніше: «Гораціо, ти грамотний, озвися!»
[4] Або не замикає: хоча від початку ХІХ сторіччя жанр поеми втрачає свій центральний статус у літературі, порівняно з романом, проте резонансні поеми й далі з’являються — «Паломництво Чайльд Гарольда» (1812) Байрона, «Спустошена земля» (1922) Еліота, «Виття» (1955) Ґінзберґа.
[5] Переклад Євгена Дроб’язка. Більш сучасне українське видання поеми містить переклад Максима Стріхи, а також його коментарі та передмови.