Вул. Лібкнехта – так з 1924 по 1941 рік називалася вулиця Сумська – головна вулиця Харкова.
Вул. Свердлова – тепер вулиця Полтавський Шлях. Називалася також Єкатеринославською та Єкатерининською.
«Ванько» – так у Харкові називали візників.
Літбудинок ім. Блакитного – Республіканський Будинок літератури ім. Василя Блакитного, що у 1927-1931 роках функціонував як клуб письменників у Харкові за адресою вул. Мистецтв 4 (тоді вулиця називалася Червонопрапорною). Тепер у будинку міститься Радіоастрономічний інститут НАН України.
Лопань, Нетеча і Харків – річки, що протікають крізь місто Харків.
Німецькі «аборти»... – Abort (нім.) – клозет, туалет.
Хай залишається Григорій Іванович! – Григорій Іванович Петровський (1878-1958) – радянський державний і партійний діяч, у 1919-1938 рр. – голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету.
КРК – Контрольно-ревізійна комісія.
Moor — Bad – Moorbad – грязьові ванни.
Materialwaren – Матеріальні блага (нім.).
«Вечернее Радио» – харківська газета.
І все це мигтить «сміється, перегулюється» – Натяк на висловлення у вірші Павла Тичини «Вітер (Енгармонійне)»:
«День біжить, дзвенить-сміється,
Перегулюється!»
Мозжухін, Іван Ілліч – популярний актор німого кіно.
ВУФКУ – Всеукраїнське фотокіноуправління — державна кінематографічна організація, яка діяла в період з 1922 по 1930 роки.
Йосип Димов (псевдонім узятий з оповідання А. Чехова «Попрыгунья»; справжнє ім'я Йосип Сидорович Перельман, 1878-1959) — російський і єврейський (ідиш) письменник і драматург.