Здається, Дімс Тейлор пішов іще далі: він дозволяв критиці стікати по своїй шиї, а сам публічно кепкував з усього цього. Якось він вів передачу в перерві між недільними радіотрансляціями концертів симфонічного оркестру Нью-Йоркської філармонії. На його адресу надійшов лист від однієї жінки. Вона називала його «брехуном, зрадником, зміюкою та ідіотом». Ось що містер Тейлор написав із цього приводу в своїй книзі «Про людей і музику»: «Я мав підозри, що їй було все одно, що писати». Під час свого наступного виходу в ефір містер Тейлор зачитав цього листа по радіо мільйонам слухачів і через кілька днів отримав іншого листа. «Та сама леді виражала своє непохитне переконання в тому, що я все ж таки брехун, зрадник, зміюка та ідіот», — пише Тейлор. Як можна не захоплюватись людиною, яка здатна так легко сприймати критику? Ми захоплюємося його безтурботністю, його непохитним самовладанням і почуттям гумору.
Коли Чарльз Шваб виступав перед групою студентів у Принстоні, він зізнався, що один із найважливіших уроків отримав від старого німця, який працював на його сталеливарному заводі. Якось цей старий устряв у палку суперечку з іншими сталеварами, і вони скинули його в річку. «Коли він прийшов до мого офісу, — розповідав містер Шваб, — вкритий мулом і наскрізь мокрий, я запитав його, що ж він сказав тим чоловікам, які штовхнули його у воду. Той відповів: „Я просто сміявся“.»
Містер Шваб зробив слова цього старого німця своїм девізом: «Просто смійся».
Скористайтеся цим девізом, коли вас несправедливо критикуватимуть. Дуже легко відповісти образою на образу, але якою буде ваша відповідь людині, яка «просто сміється»?
Лінкольн навряд чи витримав би напругу Громадянської війни, якби не збагнув, що безглуздо відповідати на всі злостиві нападки. Його розповідь про те, як він впорався з цією критикою, стала літературним шедевром — класикою. Генерал МакАртур розмістив копію цієї повчальної історії над столом у своїй військовій штаб-квартирі, а Вінстон Черчілль повісив на стіні свого кабінету під час навчання в Чартвеллі. Ось що там написано: «Якби я спробував лише прочитати всі ті нападки, не кажучи вже про те, щоб дати на них відповідь, в мене б не залишилось часу на всі інші справи. Я роблю все, що в моїх силах, — все, що можу; і маю намір робити так і надалі, до самого кінця. Успішний результат зведе всі ці випади нанівець. Якщо ж на мене чекає поразка, то навіть свідчення янголів у тому, що я мав рацію, нічого не змінять».
Тож якщо вас несправедливо критикують, пам'ятайте:
Робіть усе те, що вважаєте за потрібне, а потім розкрийте свою стару парасольку, щоб потік критики не стікав вам за комір.
Частина II
Основні прийоми спілкування з людьми
«Як здобувати друзів і впливати на людей» — це книжка про людські стосунки, про те, як ладнати з людьми, як здобувати друзів, щоб жити повноцінним життям. Приборкайте в собі бажання критикувати, навчіться хвалити й цінувати людей, які вас оточують, — ця звичка допоможе вам заслужити їхню симпатію. Ті самі речі, які роблять нас щасливими у повсякденному житті, допоможуть покращити й сімейні стосунки — підмурівок успішного самовираження кожного чоловіка та жінки.
Розділ 8
Якщо хочеш поласувати медом — не стукай по вулику
травня 1931 року найбільш сенсаційна поліцейська облава у Нью-Йорку досягла своєї кульмінації. Після кількох тижнів переслідування Кроулі на прізвисько Два Нагани — вбивцю, озброєного бандита, який, між іншим, не пив і не палив, — нарешті загнали в глухий кут у квартирі його коханки на Вест-Енд авеню. Півтораста поліцейських і детективів оточили його сховок на верхньому поверсі будівлі. Проробивши дірки в стелі, вони намагалися викурити Кроулі, вбивцю поліцейських, сльозоточивим газом. Потім вони встановили кулемети на дахах сусідніх будинків, і більше години в одному з респектабельних житлових кварталів Нью-Йорка лунали револьверні постріли та кулеметні черги. Сховавшись за кріслом, Кроулі безупинно відстрілювався від поліцейських. За цією баталією спостерігало десять тисяч схвильованих споглядальників. Нічого подібного тут ще не бачили.