Ключові висновки
1. Максималісти зациклюються на тому, щоб вирішити правильно. Вони розглядають усі потенційні варіанти, доки зроблять вибір. Навіть уже вирішивши, постійно міркують над тим, що втрачають. Вдоволені з’ясовують, чого прагнуть, і завершують пошук, щойно натрапляють на те, що відповідає їхнім вимогам. Вони не вгамовуються, а просто припиняють перейматися гіпотетичними можливостями, щойно вирішивши.
2. За результатами досліджень, удоволені зазвичай бувають щасливішими, оскільки зрештою вдоволення залежить від того, як почуваєшся через своє рішення, а не від самого рішення.
3. Із теперішніми настроями щодо взаємин багато з нас стають максималістами. Ніхто ніколи не здається достатньо хорошим, і ми замислюємося, чи не могли би бути щасливішими з кимось іншим. Схильність до максималізму в стосунках ризикована виникненням душевного болю, затримок в ухваленні рішень, що дорого нам коштуватимуть, і втрачених можливостей.
4. Максималісти орієнтуються на те, що є правильна відповідь на запитання, з ким бути. А її немає. Те, про що ми дізналися із задачі про секретаря, переконує, що, либонь, накопичили достатньо досвіду взаємин, щоб обрати чудового партнера. Ці знання дадуть нам змогу віддатися стосункам, не переймаючись наявністю ще якихось варіантів. Сила раціоналізації також може допомогти змиритись із власними рішеннями.
Розділ 5. Не вагайтеся — зустрічайтесЯ
Я зустрілася з новим клієнтом Ши у непоказному внутрішньому дворикові в центрі Сан-Франциско, за кілька кварталів від його офісу. Чоловік мав більше тридцяти п’яти років і зріст понад метр вісімдесят три (згодом він зізнався мені, що це дає йому значну перевагу на єврейському ринку наречених у Сан-Франциско).
До зустрічі із Ши я дуже мало що знала про нього, попри його впевнений і чарівний вигляд. Сидячи за нашим столиком (він стояв у черзі, щоб замовити нам каву), я намагалася здогадатися, чому Ши звернувся до мене по допомогу. Йому складно вирішити, з ким зустрічатися? Потребує допомоги в завершенні невдалих стосунків? Чи пробує повернутися до пошуку взаємин після тяжкого розриву?
Він підійшов і подав мені моє лате.
— Ну, я, либонь, почну спочатку, — мовив. — У мене ніколи не було дівчини. Гаразд, можливо, була ще в школі, але відтоді — жодної.
Я здивувалася, дізнавшись, який малий у нього досвід взаємин.
— Як гадаєте, чому так стається?
— Я ніколи не почувався готовим, — відповів Ши. — Спершу я хотів упевнитися, що в мене все гаразд із роботою. Потім знайшов чудову роботу, але бажав переконатися, що у мене заощаджено достатньо грошей, щоб дозволити собі дружину. Їх назбиралося вже майже вдосталь, але потім я зацікавився психотерапією (волів передусім попрацювати над собою). Нещодавно я змінив роботу й тепер відчуваю, що не почуватимуся готовим до взаємин, доки не набуду більшої певності в кар’єрі.
Ши пояснив, що прагне у майбутньому одружитися та мати сім’ю, але вважає, що поки що до цього не готовий. Він звернувся до мене лише тому, що батьки тиснули на нього, стверджуючи, що йому потрібна допомога.
Можливо, ви зараз киваєте, думаючи: «Це має сенс. Він усе робить правильно. Він почне вибудовувати взаємини, коли буде готовий».
Ось тільки після більш детальних розпитувань я з’ясувала, що Ши вже готовий. Він десять років пропрацював юристом у великій фірмі та досяг фінансової стабільності. Був зрілий, добре знав власні чесноти та недоліки. Мав хобі (грав на гітарі — погано, як він сам сказав). Друзів. Чудові стосунки з родиною.
Мені траплялося багато клієнтів, схожих на Ши. Здається, вони могли б стати для когось справжнім скарбом, але не ходять активно на побачення. Я називаю таку групу невпевненими. Представники останньої звертаються до мене, бо відчувають, що повинні би були з кимось зустрічатися, але розуміють, що стикаються з проблемами щодо того, як почати діяти. Коли я запитую про причини відсутності взаємин, на мене виливається потік відмазок типу «я буду готовий, коли…»:
«Я буду готовий, коли схудну на п’ять кілограмів».
«Я буду готова, коли отримаю підвищення».
«Я буду готова, щойно закінчу аспірантуру».
«Я буду готовий, коли оновлю світлини у профілі».