Хоча люди в обох групах, може, й, намірялися голосувати, ті, кого спонукали вважати себе виборцями, частіше реалізовували свій намір. Вони позиціонували себе як виборців, а не просто думали про голосування. Тому саме підсилення їхньої ролі збільшувало ймовірність голосування.
Ви можете за допомогою такого важеля мотивувати себе почати ходити на побачення. Посилюйте в собі роль людини, що ходить на побачення, а не просто думайте про те, щоб туди ходити. Станьте перед дзеркалом і вголос промовте: «Я шукаю кохання. Я — той/та, хто ходить на побачення». Здається дурницею, особливо коли на побачення ви ще не ходили? Звісно! Але це однаково потрібно зробити.
Я колись працювала з клієнтом на ім’я Джейкоб, який під час першої нашої зустрічі назвав себе «дуже товстим». Він сказав мені:
— Мама у мене товста, тато у мене товстий, ми всі товсті.
Джейкоб працював у некомерційній організації, в групі з навчання та розвитку. Він зустрічав нових співробітників компанії та навчав їх протягом першого тижня роботи.
— Я постійно знайомлюся з людьми. Це не проблема. Про побачення ж я просто ненавиджу думати тому, що й уявити собі не можу, щоб перед кимось роздягнутися. То навіщо?
Джейкоб розповів, що вже пробував схуднути, але зрештою зривався й опинявся там, звідки почав, — невдоволений своєю вагою та досі самотній. Щотижня я намагалася допомогти йому бачити в собі того, хто ходить на побачення, а не думати, що з кимось зустрічатиметься, коли схудне. Хлопець виконував вправу перед дзеркалом. Він її ненавидів, але виконував.
Якось, замість звичайного сеансу і, можливо, натхнена одним телешоу про перевтілення, я повела Джейкоба крамницями. Час було дати його тілу трохи любові.
Джейкоб вийшов із примірочної зі словами:
— Ого, я маю майже гарний вигляд.
Я засміялася. За допомогою модного продавця-тинейджера ми з’ясували, що хлопець купував собі одяг, що був на два розміри більший, ніж потребував. Як наслідок, Джейкоб придбав кілька чудових нових джинсів, піджаків і сорочок.
Упродовж наступних місяців ми шукали способи покращити хлопцеву самооцінку, зосередившись на його перевагах і чеснотах (як-от гарні очі та круте почуття гумору), замість того щоб чекати на нове тіло, якого можна ніколи й не дочекатися.
Із плином часу роль того, хто ходить на побачення, ставала для Джейкоба сильнішою. Він продовжував виконувати вправу із дзеркалом і вже трохи менше її ненавидів. Хлопець завантажив додаток для знайомств і намагався влаштовувати принаймні одне побачення на тиждень. Одного разу він зустрівся у вихідні з давньою подругою з коледжу, що приїхала до Сан-Франциско з Денвера. На прогулянці розповідав їй про власні пригоди на побаченнях, і вона вперше відчула до нього романтичний інтерес.
Під час наступного візиту подруги до Сан-Франциско Джейкоб пішов із нею на побачення. А потім на ще одне. Він гостював у неї в Денвері. Потім вона знову була в Сан-Франциско. Перескочимо вперед на один рік: Джейкоб щойно перебрався до Денвера, щоби бути з нею. Коли ми востаннє розмовляли, він почувався захопленим. Нарешті хлопець отримав те, чого не сподівався знайти, — щасливі, здорові взаємини.
Джейкоб не скинув вагу, проте позбувся своїх обмежень. Побачив у собі того, хто активно ходить на побачення, а не того, хто колись почне на них ходити. Штука була в тому, ким він сам себе вважав.
Почніть думати про себе як про того, хто ходить на побачення, — і світ сприйматиме вас саме так.
Крок 5: почніть із малого.
Ви не «Бітлз» — вам не потрібно ходити на вісім побачень щотижня. (Зрозуміли? Як у пісні «Eight Days a Week». Вибачте, що жартую, як ваш тато.) Психологи Едвін Лок і Ґері Летем визначили, що постановка чітких цілей не лише підвищує ймовірність їхнього досягнення, а й посилює мотивацію та впевненість у собі.
Загалом я рекомендую клієнтам ходити щонайменше на одне побачення на тиждень. Треба заздалегідь знаходити на це час у своєму графіку. Одна з моїх клієнток поставила собі за мету ходити на побачення щосереди після роботи. Це стабільно, тиждень ділиться навпіл, і їй є на що чекати. До того ж, якщо побачення минає вдало, вона може у вихідні призначити ще одне.