Моя клієнтка зустріла хлопця, що формально здавався бездоганним. У нього було все, що, на її переконання, вона шукала, особливо розум та успішна кар’єра. На жаль, кожної їхньої зустрічі хлопець принижував її. Він міг запитати, чому вона обрала саме цей рецепт, для якого їй, вочевидь, не вистачає кулінарних здібностей. Або глузував із узятих у рамку постерів Пікассо, що висіли у неї на стіні. Після побачення з ним моя клієнтка сумнівалась у власних рішеннях — і в самій собі. Спершу вона думала, що критика партнера робить її сильнішою, намагалася переконати мене, що той просто збирється «покращити її». Але в ході нашої спільної роботи вона осягнула, що насправді це він був надто невпевнений і саме його невпевненість спричиняла її власну. Байдуже, яким цей хлопець здавався за характеристиками. Під час особистих зустрічей він пробуджував у ній невдоволення самою собою. Зрештою моя клієнтка відмовилася змарнувати все життя на невпевненість і розійшлася з тим хлопцем.
Один із моїх друзів каже, що поруч зі своєю дівчиною почувається компетентним. Вона просить у нього порад — і приймає їх. Дівчина покладається на нього, тож мій друг вважає себе важливим і багато на що здатним. Йому до вподоби риси характеру, що їх вона розкриває в ньому.
Ключова порада щодо пошуку партнера
Зауважте, як ви почуваєтеся поруч із цією людиною чи відразу після зустрічі з нею. Ви напружені? Спустошені? Вам нудно? Здається, ніби хтось кинув виклик? Почуваєтеся щасливим? Бажаним? Розумним? Дурним? Обирайте того, хто виявляє найкраще у вас.
Також може бути корисно отримати сторонній відгук після зустрічі з компанією друзів. Замість того щоб запитувати «Як він вам?», поцікавтеся: «Як вам я поряд із ним?»
5) Уміння гарно сваритися
Сваритися — це не надто приємно, але не обов’язково суперечка має бути катастрофою. Якщо вам не вистачає зразків для наслідування, у яких ви бачили б, як сваритися і як потім миритися, — не хвилюйтеся. Ви можете навчитись правильно сваритися.
Суперечки (які завгодно, від невеликої розбіжності у поглядах до емоційної сварки та крику) — це нагода впоратися з негараздами, коли вони виникають, замість того щоб давати змогу образам накопичуватися. Один мій друг пишався тим, що не свариться зі своєю дівчиною. Тоді як вона облаштовувала їхній дім, йому здавалося, що для нього там немає місця: його інтереси, його речі залишалися непредставленими. Він хотів поговорити про це, але не заводив такої розмови, бо вважав, що уникнення конфлікту — це ознака здорових стосунків. З плином часу друг ображався на свою дівчину дедалі більше. Відсутність фізичного представлення у їхньому спільному просторі переростала у метафору всіх їхніх стосунків: він не бачив у них себе. Друг перестав укладатися в їхні взаємини та почав пропадати на роботі, де мав окремий кабінет. Коли ж він нарешті порушив це питання, було вже пізно: між закоханими розверзлася прірва та розрослися забагато образ, і вони вирішили розірвати свої п’ятирічні стосунки.
Перший крок до гарних сварок — розуміння того, що є два типи проблем у взаєминах: ті, які можна вирішити, та вічні, тобто нездоланні, постійні особливості вашого партнерства. Джон Ґоттман з’ясував, що незмінними можна визнати 69 відсотків усіх конфліктів у стосунках.
Серед типових прикладів вічних проблем — ситуації, коли одному з партнерів подобається гуляти, тоді як іншому краще сидіти вдома, або коли один із них охайний, а інший живе у безладі. Сюди можуть належати різні погляди на роботу, родину, амбіції, гроші та сексуальне життя.
Уявіть, що ви завжди скрізь запізнюєтеся на п’ять (гаразд, на десять) хвилин, а ваш значущий інший зростав у родині з гаслом «Рано — це вчасно, вчасно — це пізно, а якщо запізнюєшся — можна взагалі не приходити». Ви неминуче сперечатиметеся через пунктуальність. Ви знайдете шляхи, щоб упоратися із цією розбіжністю, наприклад їхатимете до аеропорту нарізно, але навряд чи цим розв’яжете проблему. Мета полягає не в тому, щоб змусити іншого змінитись, і навіть не в тому, щоб дійти згоди, а в тому, щоб знайти продуктивний спосіб жити з такою розбіжністю.
Покійний психотерапевт, що працював із парами, Ден Вайл у своїй книжці «Після медового місяця» пояснював: «Обираючи партнера для тривалих стосунків, ви неминуче обираєте певну низку проблем, які неможливо розв’язати». Мета не в тому, щоб знайти когось, із ким ви не сваритиметеся, а в тому, щоб обрати того, з ким ви гарно сваритиметеся, не переймаючись, що через цю суперечку ваші стосунки закінчаться. Другий складник хорошої сварки — здатність отямитися після суперечки. Джон Ґоттман пише про «способи відновлення» — слова чи дії, що попереджають загострення конфлікту. Успішні пари здатні зробити сутичку менш напруженою, пожартувавши, згодившись із якоюсь думкою чи сказавши партнерові, за що його цінують.