— Ми ніби в якомусь хайку, — сказав Скотт.
Я промовила, що вільна у п’ятницю, а тоді він запросив мене на прогулянку (тож технічно запрошення було моє).
Скотт анітрохи не нагадував Браяна. Він чітко показував, що цікавиться мною. Мені було весело його бачити та проводити з ним час. У голові не звучав голос, який запитував: «А я йому подобаюся?» Бо я знала, що подобаюся. Він надсилав мені повідомлення на кшталт: «Я радий був тебе бачити сьогодні», «Мені подобається, як ти мислиш» і «Я хочу чогось більшого з тобою».
За два тижні після нашого першого офіційного побачення я, роздратована якимись його словами, надіслала йому гнівне повідомлення. З минулих стосунків я знала, що зараз спалахне сварка. Я сидітиму на дивані, сердито клацаючи телефоном, моє серце шалено калататиме, й очі не кліпатимуть, бо обстрілюватиму його залпами коротких злих повідомлень, виливаючи своє обурення. Я знала також, що станеться далі: це повториться ще кілька разів, доки я не засмучуся так, що повернуся до давніх і перевірених способів протесту — найімовірніше, ігноруватиму його дзвінки та повідомлення (пригадуєте щось таке про тривожний тип прив’язаності?).
Але ми не пішли тим шляхом, бо натомість Скотт відповів: «Обговорімо це особисто». Це було моє перше знайомство з кимось таким безпечним. Це був зовсім новий досвід. Ми обговорювали питання замість того, щоб починати запеклу лайку (непогано, що його мама — психотерапевт).
Минуло вже шість років відтоді, як я запросила Скотта на той обід у «Ґуґлі».
Дотепер ми двічі побували на «Палаючій людині» (він зрештою таки згодився на це), у п’ятиденній подорожі з дайвінгом у Таїланді, жили в одній квартирі та разом звели в могилу один базилік і три сукуленти.
Ми щасливі. Ми говоримо, що R — це мова нашого кохання.
Ключові висновки
1. Наука про стосунки може розповісти нам, що насправді важливо для тривалих взаємин. Шукайте супутників життя — надійних людей, що заслуговують на довіру та залишаться з вами на довгий час. Уникайте партнерів для випускного — тих, із ким можна весело провести якийсь час, але хто зрештою вас зрадить.
2. Поверхневі особливості, як-от зовнішність і гроші, мають менше значення для успішних тривалих взаємин, ніж здається більшості людей, бо фізичний потяг згасає і ми пристосовуємося до обставин. Те саме стосується спільних інтересів і схожих характерів.
3. Гарний партнер для тривалих стосунків — відданий, добрий та емоційно стабільний. Це людина, поряд із якою можна зростати, ухвалювати складні рішення та конструктивно сваритися.
4. Зрештою, взаємини — це те, що відбувається, коли ви вдвох поєднуєтеся. Зосередьтеся на рисах характеру, які розкриває у вас ця людина, бо саме таким ви будете поряд із нею.
Частина 2. Час діяти
Розділ 8. Вам здається, що ви знаєте, що вам потрібно, але ви помиляєтесь
Одного разу я свайпнула Скотта ліворуч у Тіндері.
Я розповідала вам, як познайомилася з ним — у коледжі, а потім за кілька років на зупинці ґуґл-шатла. Проте не згадувала, що, перш ніж він почав мене навчати, я бачила його в Тіндері. Я передивилася Скоттові світлини, а потім відхилила його.
Це було 2014 року. На шляху додому з роботи я потрапила в затор у тоскному автомобільному потоці дорогою до Сан-Франциско, і Тіндер запропонував мені світлину хлопця, що здавався якимось знайомим. У нас виявилося досить багато спільних друзів, і я збагнула, що ми, мабуть, навчалися в одному коледжі. Одягнена козирком назад бейсболка. Майка. Неусміхнені очі, дуже примружені від сонця. Типаж давнього друга. Вочевидь, не моє. Я свайпнула ліворуч.
Чому я відхилила його (того, хто зробив мене вельми щасливою) онлайн? Звідки такий неправильний висновок?
Я думала, що знаю, чого хочу та що принесе мені щастя в тривалих взаєминах. І вважала, що здатна точно когось оцінити, переглянувши кілька фотографій.
Я помилялася в обох випадках.
І я не єдина, хто так ось схибив. У багатьох моїх клієнтів є все, що потрібно, — чудовий характер, друзі, захоплення тощо, але вони залишаються самотніми. Чому? Тому, що неправильно вибудовують взаємини. Це не їхня провина — і не ваша. Часто це все через додатки.
Згідно з дослідженнями стенфордського професора соціології Майкла Дж. Розенфельда, «знайомство в Інтернеті» є найпоширенішим на сьогодні способом знайти романтичного партнера, за ним іде «знайомство у барі чи ресторані», а далі — «познайомили друзі». (Серед менш частотних відповідей були такі: «на родео», «скаржачись випадковим незнайомцям, як я ненавиджу ці довбані додатки для знайомств» і «в “Червоному лобстері”».)