Ми неправильно вибудовуємо взаємини
Я написала вже половину електронного листа, коли у двері постукав Джонатан, запізнившись на п’ятнадцять хвилин на свій перший сеанс. Я вирішила, що він узагалі не прийде.
— Вибачте, вибачте! — сказав чоловік, простягаючи мені свою велетенську руку. — Застряг на роботі.
Джонатан був високий, стрункий і чарівний. На щоках у нього з’являлись ямочки, коли всміхався чи вимовляв літеру «с». А ще він був генеральним директором. Народився на Середньому Заході, а в Сан-Франциско прожив близько п’яти років. І більшість цього часу був одинаком, окрім кількох взаємин, які здавалися перспективними, але потім розладналися. Після багатьох років спроб із додатками для знайомств чоловік звернувся до мене по допомогу.
На кількох наших початкових сеансах я дізналася, які високі стандарти в Джонатана та який успішний він у інших сферах свого життя: студпрезидент у коледжі, володар високих міжнародних нагород, стипендіат Родса тощо. Амбіційний, але й вдумливий і дотепний (знаєте, з тих, із ким вас полюбляють порівнювати ваші батьки).
Джонатан розповів:
— Я користуюся додатками і побував на тисячах побачень. Я знаю, кого хочу, просто ще не знайшов. Я шукаю ставного комерційного керівника в гарній спортивній формі, не нижчого за метр дев’яносто три сантиметри. Ви можете мені допомогти?
— Допомогти можу, — відповіла я. — Але не так, як ви собі це уявляєте.
Джонатанові не треба було, щоб його познайомили із саме тим високим бізнесменом. Він потребував повної зміни підходу до побудови взаємин. І почали ми зі з’ясування того, як саме на нього впливають додатки.
Проблема №1: наш мозок зосереджений на тому, що можна легко виміряти та порівняти. Додатки представляють поверхневі особливості, змушуючи ще більше цінувати їх.
Як було сказано у попередньому розділі, упродовж десятків років розвитку науки про стосунки стало відомо, що є важливим для тривалих успішних взаємин, а саме: емоційна стабільність, доброта й відданість, а також почування поряд із певною людиною.
Одначе сучасні додатки для знайомств не дають змоги оцінити жодну з таких чеснот. Хіба це можливо? Досить складно вимірювати чесноти особистості, не згадуючи вже про те, як ці чесноти стосуються вас. Натомість додатки для побачень обмежені інформацією, що її легко точно виміряти та зареєструвати: зростом, віком, освітою, роботою, а також тим, як уміло людина обирає гарні фото, на яких має крутий, але не надто зверхній, спокусливий і водночас грайливий вигляд.
Це проблема. Як часто висловлюються консультанти з менеджменту: «Ви — це те, що ви вимірюєте». У колонці на цю тему для «Гарвард Бізнес Рев’ю» фахівець із поведінкової економіки Ден Аріелі написав: «Люди змінюють поведінку відповідно до вимірів, за які їм дорікають. Усе, що ви вимірюєте, спонукатиме людину покращувати власні показники за цим виміром. Те, що ви вимірюєте, те й отримаєте. Крапка». «Якщо створити систему винагород для постійних пасажирів авіакомпанії, почати підраховувати, скільки миль вони пролетіли, та переконувати клієнтів, що ця кількість має значення, — пояснив Аріелі, — вони почнуть на це реагувати. Вони бронюватимуть абсурдні рейси з найвіддаленіших аеропортів, щоб налітати якнайбільше миль». Іншими словами, ми легко піддаємося навіюванню: покажіть нам якийсь вимір, і ми вирішимо, що це важливо. Хоча люди завжди цінували певні поверхневі особливості, додатки змушують вважати їх іще важливішими, просто вимірюючи, представляючи та підкреслюючи їх.
Професор Чиказького університету Кріс Гсі виокремлює пов’язане із цим поняття оцінюваності: що простіше нам порівняти певні чесноти, то важливішими вони здаються.
Уявіть собі ситуацію (задля цього мисленнєвого експерименту припустимо, що вас цікавлять чоловіки). Я наближаюся до вас на вулиці та кажу: «Ви можете піти на побачення з одним із цих двох самотніх чоловіків. Зріст одного з них сягає метра сімдесяти шести сантиметрів, а іншого — метра сімдесяти восьми сантиметрів, але той, що нижчий, заробляє більше. З ким ви воліли б зустрітися?»
Найімовірніше, ви поволі потеліжилися б геть, розгублено намагаючись зрозуміти, чому незнайомка поставила вам таке дивне запитання. Якби ж ви вирішили затриматися, я додала б іще одне: «На скільки більше грошей на рік має заробляти нижчий чоловік, щоб здатися вам таким само привабливим, як вищий?»