Проблема №5: коли ми бачимо тільки обрис людини, то заповнюємо прогалини приємними для себе деталями. Створюємо нереалістичний, фантазійний її образ і зрештою почуваємося розчарованими.
В одному з моїх улюблених фільмів, «Нетямущі», Тай, новенька, запитує Шер, найпопулярнішу дівчину школи, що та думає про їхню однокласницю Ембер. Шер говорить: «Вона — точно як Моне. Бачиш, схожа на картину. Здалеку все гаразд, але зблизька — суцільна мазанина».
Я називаю цю помилку судження ефектом Моне. Коли ми маємо лише приблизне уявлення про когось, наш мозок, сподіваючись на крутий результат, заповнює всі прогалини з надією на краще. Люди здаються значно привабливішими, ніж є насправді. Тільки згодом, коли вони стають справжніми людьми, що стоять перед нами, ми помічаємо їхні вади.
Розглянемо, як це буває в діловому світі. У ситуації, коли компанії потрібен новий генеральний директор, можливі два варіанти: підвищити претендента з цієї компанії чи найняти когось не з її колективу. Під час дослідження обох рішень було з’ясовано, що компанії, які вирішили найняти когось нового, мають надзвичайно високі очікування від кандидатів. Проте оцінювання таких претендентів ґрунтується на знанні лише якоїсь загальної інформації про них (як-от на їхніх повідомленнях про власні перемоги), тоді як внутрішніх кандидатів знають краще, ознайомлені з їхніми перемогами та поразками. Ефект Моне дає змогу пояснити, чому порівняно з кандидатами з компанії наймані керівники часто отримують вищу зарплатню, хоча працюють гірше.
Так само відбувається з побаченнями. Переглянути профіль у додатку для знайомств — це те саме, що побачити когось дуже здалеку (ви отримуєте тільки кілька ретельно відібраних фотографій і частку загальної інформації), тоді як на побаченні все по-інакшому: вас може дратувати тембр його голосу, чи раптом виявлені погані манери, чи сприйняття в різних дозах жартів у стилі вашого тата (йому — завжди, а вам лише під час перегляду серіалу «Повен дім»). І хоча ці недоліки мали б здатися нормальними (бо такі вони є та притаманні кожному), вас вони страшенно розчаровують. Адже є та ідеальна людина, яку ви собі уявили. У туалеті ви, не в змозі стриматися, відкриваєте Тіндер. Час зробити як завжди — свайпнути та забути. Ви махаєте рукою на побачення, на якому зараз, і беретеся фантазувати про наступну людину на екрані, яка здається ідеальною завдяки ефекту Моне. Втім, щойно зустрівшись із нею особисто, розумієте, що вона теж не позбавлена недоліків, і все повторюється спочатку. Це породжує думки про те, що добре там, де нас немає: ви завжди сподіваєтеся, що наступного разу все виявиться краще, ніж зараз. Ви прирікаєте себе на нескінченний цикл взаємин, що не складаються.
Продуктивне використання
Усі ці проблеми заважають вам зробити усвідомлений вибір того, з ким зустрічатися. Ви зосереджуєтесь на особливостях, які є менш важливими, ніж гадаєте, та порівнюєте людей між собою, не помічаючи їхнього справжнього потенціалу. Попри це, секрети, як користуватися додатками, щоб ходити на побачення більш продуктивно, таки є.
Змініть фільтри
Люди, яких ви бачите в додатках, відображають обмеження, які ви самі собі встановили. Згадайте ту мить. Ось ви щойно завантажили додаток. Сповнені надій. Птахи цвірінькають. Вам запропонували обрати налаштування (як-от уподобання щодо зросту та віку), і ви, найімовірніше, проклацали щось похапцем, бо знали, що на вас чекають сотні потенційних романів.
І з усіх наведених вище причин ви могли припуститися помилки. Хоча ви, може, думаєте, що знаєте, чого очікуєте від партнера, та, либонь, помиляєтеся. Тож я хочу, щоб ви були більш відкритими до того, кого дозволяєте додатку вам пропонувати. Візьміть телефон і оновіть налаштування. Так, у всіх додатках. Так, просто зараз. Чи можете ви бути більш поступливим щодо людей, яких відфільтровуєте, бо вважаєте їх надто молодими чи надто старими? І чи справді ви б відмовилися зустрічатися з чудовою людиною, яка не відповідає вашим стандартам зросту?