Такий спосіб мислення, що добре слугував нашим предкам і досі залишається певною мірою корисним, сьогодні створює перепони — особливо для взаємин. Це означає, що ми, найімовірніше, після побачення найкраще запам’ятаємо негативні риси характеру людини. (Ось чому ви пригадуєте, як на вашому останньому побаченні в дівчини тхнуло з рота цибулею, а не те, як вона захоплювалася вашим убранням.)
Фундаментальна помилка атрибуції
Крім ефекту негативності, ми несвідомо стаємо жертвами когнітивних упереджень, які заважають правильно судити про характер. Одним із таких упереджень є фундаментальна помилка атрибуції — звичка вважати, що чиїсь дії відображають те, ким є вони, власне, самі, а не обставини, в яких опинилися. Коли хтось помиляється, ми гадаємо, що ця хиба розкриває щось суттєве (і суттєво погане) в характері цієї людини, тобто не шукаємо зовнішніх причин поведінки.
Наприклад, якщо хтось запізнюється на побачення, ми маємо його за егоїста, а не думаємо, що він міг потрапити в затор. Або якщо не відповідає на повідомлення, як обіцяв, то, либонь, неуважний, а не надто зайнятий на роботі. І вам, і мені відомо, що ці узагальнення несправедливі. Але в такі моменти наш мозок, природно, збивається на манівці.
Шукайте позитивне
Не дивно, що через ефект негативності та фундаментальну помилку атрибуції першим інстинктивним бажанням Джонатана було відмовитися від другого побачення. Проте з огляду на бажання знайти партнера для тривалих взаємин він мусив навчитися долати такі природні імпульси та шукати позитивне. Не зробивши цього, Джонатан несправедливо засуджував би багатьох чудових потенційних партнерів.
Якщо він не знаходив змоги дістатися й до другого побачення, як би взагалі досягнув своєї мети — піти під вінець?
Пошук позитивних моментів у житті — це такий собі м’яз, уміння, яке можна розвинути. Для цього потрібна практика. Психолог Шон Ейкор, досліджуючи щоденник вдячності, виявив, що якщо ви просто записуватимете три нові речі, за які вдячні, щовечора протягом трьох тижнів, то сприйняття вашим мозком світу почне змінюватися. Ця вправа привчає вас зважати на те, чого ви інакше й не помітили б, — наприклад, як чудово вскочити в автобус просто перед тим, як той рушить, або як весело сміятися з колегою.
Ви можете робити те саме й на побаченнях. Привчайте себе бачити хороше. Шукайте те, чого інші не побачили би, спілкуючись із тією самою людиною. Як сказав мені філософ і письменник Ален де Боттон: «Замість того щоб зосереджуватися на чиїхось негативних рисах, шукайте бажане та хороше за допомогою своєї уяви».
Я колись працювала з хлопцем на ім’я Ґрант, який сприймав усе з неймовірним негативом. Майже кожне речення він починав із «Так, але...». Ґрант ішов життям зі схрещеними на грудях руками, ладен опиратися навіть хорошим новинам. Зрозуміло, що повідомлення, які він писав мені після побачень, скидалися на продовження серіалу «Погані дівчиська»: «Надто низька, не сміялася, нудна робота, може забажати повернутися до Канади, неправильно вимовляє слово “листопад”».
Наступної нашої зустрічі я запропонувала йому сісти.
— Ґранте, ви не просто суміш власних найгірших якостей чи звичок, чи не так? Ви не є вашими недоліками. Ви цілісна людина з хорошими та поганими рисами характеру, і ви б хотіли, щоб вас бачили й оцінювали з огляду на все те, що у вас є, а не лише на те, де вам варто вдосконалитися. Не судіть інших так, як ви не хотіли б, щоб судили вас.
Після кожного побачення йому заборонялося перераховувати недоліки партнерки нікому, навіть самому собі.
Натомість він мав написати мені п’ять приємних рис характеру, які помітив. Так, як радив Ален де Боттон, йому треба було застосувати свою уяву й зазирнути в глибину.
Спершу ця вправа здавалася Ґранту складною. Він писав речі типу «не спізнилася» та «правильно вживає слова». Згодом йому це стало вдаватися краще. Ось один із переліків, який він мені надіслав:
1. Вона добра. Мені сподобалося, як спілкувалася із працівниками ресторану.
2. Вона вдумлива. Розпитувала мене про мою важливу зустріч на роботі.
3. Вона націлена на сім’ю. Схоже, їй було справді цікаво слухати про мою бабусю.
4. Вона страшенно розумна.