А тепер уявіть, як це подіє на ваші побачення. Ви можете обрати варіанти за замовчуванням, що допоможуть краще ухвалювати рішення. Чому б не встановити за замовчуванням правило, що ви підете на друге побачення? Це не лише допоможе опиратися природній схильності мозку зосереджуватися на негативному, а ще й сприятиме пошуку повільного розгорання, а не спалаху іскри.
Звісно, бувають і винятки. Але вважатимемо, що ви з усіма зустрічатиметеся вдруге, якщо не трапиться щось особливо драматичне, таке, що переконає вас цього не робити. (Наприклад, якщо та гіпотетична людина запізниться на дві години, від неї тхнутиме лобстерами й вона буде під амфетамінами.)
Моя клієнтка Емма, коли ми тільки-но познайомилися, ходила на дуже мало побачень. Ми працювали над її профілем, першим повідомленням, умінням слухати тощо. Крім того, поставили їй за мету принаймні одне побачення на тиждень. Вона, надзвичайно успішна операційна менеджерка, що звикла дотримуватися вказівок, еволюціонувала від зовсім малої кількості зустрічей до кількох побачень на тиждень.
За місяць я зрозуміла, що майже не чую одне й те саме ім’я двічі.
— Еммо, а ви ходите на другі побачення? — запитала я наступного сеансу.
Вона на мить замислилася.
— Ні, схоже, що ні. Тільки на перші. Але погляньте, скільки їх у мене було!
— Це чудово, — відповіла я. — Але не забувайте про нашу загальну мету — допомогти вам знайти партнера для тривалих взаємин. Я хочу, щоб ви спробували мати більше других і третіх побачень.
Емма погодилася зробити друге побачення варіантом за замовчуванням, а не чимось винятковим. За тиждень надіслала мені повідомлення: «У мене вже призначено друге побачення з обома хлопцями, з якими я зустрічалася вчора!»
Це може здаватись очевидним, але такий простий крок — зосередження уваги на других побаченнях, а не на перших — суттєво змінила підхід Емми. Ще за місяць вона опинилася на другому, а потім і на третьому, і на десятому побаченні з чудовим хлопцем, який переживав важкий розрив.
— Він боявся, що йому буде боляче, але ми просто продовжували зустрічатися. Це все ставало глибшим і глибшим, доки між нами не виник міцний зв’язок.
Вони й досі зустрічаються і намірилися разом переїхати до Остіна.
Зрештою саме правило за замовчуванням іти на друге побачення допомогло Джонатану зустрітися зі своїм теперішнім партнером.
Чоловік розповів, що до початку нашої з ним роботи він узагалі навряд чи наважився б на побачення із цим хлопцем, бо той не відповідав його попереднім навіть мінімальним вимогам. Або, якби вони й зустрілися, Джонатан відмовився би від другого побачення, бо перша їхня зустріч була «просто нормальною». На щастя, він дав тому хлопцеві ще один шанс.
— Мій хлопець цілеспрямований і успішний, але не такий, як я раніше очікував. Нам так весело разом. Він неперевершений слухач і оповідач. Між нами неймовірна хімія. Він також надзвичайно уважний до моїх потреб. Раніше мені здавалося, що я хочу такого великого керівника, але виявляється, це не те, що потрібно мені для плідних взаємин. Відмова від того хибного списку вимог докорінно змінила ситуацію — дала мені змогу зосередитися на наших спільних переживаннях.
Ставки тут досить низькі. На першому побаченні ви не прагнете обійняти посаду супутника життя, бо вирішуєте, бажаєте друге побачення чи ні. Ось і все. Краще піти на другого чи третє побачення з кимось і там з’ясувати, що він вам не підходить, аніж відмовляти потенційним партнерам через початкове враження, викривлене всіма можливими когнітивними упередженнями.
ВПРАВА: зробіть друге побачення варіантом за замовчуванням
«Я, ____________________________, зобов’язуюсь ходити на більше других побачень».
Підпис: ______________________________________________________
Дата: ________________________________________________________
Припустимі подразники
Правило за замовчуванням ходити на друге побачення допоможе вам дати шанс більшій кількості людей. Так само як і моя наступна порада: припиніть плутати припустимі подразники та нездоланні перепони. Справді нездоланна перепона — це фундаментальна несумісність, через яку потенційні взаємини приречені.
Наприклад, якщо ви з партнером сповідуєте різні релігії й обоє хочете, щоб ваші діти виховувались винятково у вашій вірі. Щось менш важливе — це те, що було би приємно, але не є вимогою.
Кілька років тому я відвідувала один захід для неформального спілкування. До мене підступила жінка у віці за тридцять років і сказала, що воліє поговорити про особисте життя. Її ім’я було Мерая.