Будь ласка, будь ласка, будь ласка, не займайтеся сексом після розриву!!! Можливо, вам здається, що не годиться про це говорити. Але повірте, я чула про достатню кількість розривів і маю іншу думку. Прощальний секс — це приємно, але воно того не варте. Він породжує багато змішаних почуттів. Це особливо стосується випадків, коли у вас давненько не було сексу, а сильні емоції від розриву штовхають вас до ліжка.
До того ж, коли ви спите з кимось, вам складніше дотримуватися власного рішення розійтися і ви можете зрештою відмовитися від своїх слів. Це лише все ускладнить.
Для того щоб не припуститися такої помилки, скористайтеся Контрактом Улісса, або методом самообмеження. В епічній поемі Гомера «Одіссея» капітан Улісс знав, що його корабель пропливатиме повз чарівливих сирен, пісні яких туманили розум морякам і змушували їх міняти курс корабля так, щоб той розбивався об їхній берег. Замість того щоб покластися на свою силу волі, капітан розробив план. Він наказав команді прив’язати його до щогли корабля, щоб не мати змоги міняти курс, морякам же звелів позатикати вуха воском, щоб ті не почули звабливої пісні.
Загалом капітан убезпечив себе від спокус за заздалегідь складеним планом.
Учені-біхевіористи також складають Контракти Улісса, допомагаючи людям уникати спокус. Економістка Нава Ашраф зі своєю командою перевірили цей підхід у ході дослідження в місцевому банку на Філіппінах. Окремі клієнти добровільно взяли участь у програмі, що передбачала неможливість зняти кошти з ощадного рахунку до певної дати або доти, доки не накопичать певної суми. Дати чи суми клієнти визначали самостійно. Іншим клієнтам не пропонували взяти участь у цій програмі, тож вони могли знімати гроші в будь-який час. За рік у тих, хто самообмежувався, суми на банківських рахунках були на 81 відсоток вищими.
Після розриву ви можете легко піддатися спокусі, тобто метафоричні сирени покличуть вас до ліжка з колишнім партнером. Складіть Контракт Улісса, запланувавши якісь справи відразу після розмови про розрив, і систему відповідальності, що дасть вам змогу втриматися.
Один із моїх клієнтів хвилювався, що переспить зі своєю майже колишньою дівчиною, тож застрахувався від цього, пообіцявши забрати друга з аеропорту невдовзі після розмови. Він ніяк не міг туди спізнитися — і не спізнився.
Крок 5: складіть план своїх дій одразу після розлучення.
Навіть якщо ви не відчуватимете спокуси переспати з колишнім — найімовірніше, після розриву стосунків вас охоплять досить сильні почуття. Ви можете відчути полегшення. І сум. У будь-якому разі годилося би скласти план дій після розлучення, щоб уникнути рішень, про які ви зрештою пожалкуєте.
Заздалегідь обміркуйте, що робитимете після складної розмови та куди підете. Не плануйте нічого складного. Наприклад, завітайте в гості до друга, замовте доставку своєї улюбленої їжі та перегляньте «Клан Сопрано» від початку. В ідеалі йдеться про товариша, який або відволікатиме вас, або допоможе впоратися з почуттями. Не раджу цими першими кількома вечорами залишатися на самоті. Через почуття самотності та невпевненості ви з більшою ймовірністю можете повернутися назад у стосунки.
Примітка. Якщо ви з колишнім партнером жили разом, цей план дій після розриву особливо важливий. Попросіть когось із друзів дозволу пожити у нього хоча б кілька днів.
ВПРАВА: складіть план на перші кілька днів
Одразу ж після розриву я піду до:
__________________________________________________________________
Перші кілька днів я займатимуся ось чим:
__________________________________________________________________
(Наприклад, одразу ж після розриву я піду до будинку моєї сестри; перші кілька днів я перегляну британську версію «Офісу», ходитиму на відновну йогу, готуватиму багато смузі.)
Крок 6: складіть угоду про розрив із колишнім.
Після першої розмови про розлучення ваш колишній, можливо, захоче поговорити ще раз. Погоджуйтеся на це, але пам’ятайте про кроки 1—3.
Попри важливість складання плану для самого себе, також потрібно скласти план разом із колишнім. У дослідженнях доведено, що, коли хтось активно вирішує щось робити, він відчуває, що більш задіяний у процесі та більше вкладається в результат. Соціологи Делія Чіоффі та Ренді Ґарнер продемонстрували цей ефект, попросивши студентів коледжів на волонтерських засадах допомогти із просвітницьким проєктом про СНІД у сусідніх школах. Половині студентів повідомили, що за бажання взяти участь у цьому заході вони повинні заповнити анкету, вказавши в ній про свою зацікавленість. Другій половині роздали бланки та сказали залишити їх порожніми за бажання бути волонтерами, а заповнити лише в разі незацікавленості у волонтерській діяльності. В обох групах приблизно порівну осіб зареєструвались як волонтери. Незважаючи на це, дослідники спостерігали суттєву різницю щодо кількості тих осіб, хто насправді взяв участь у заході: із тих, хто зареєструвався пасивно, не заповнюючи бланк, з’явилися лише 17 відсотків; із тих же, хто реєструвався активно та мав заповнити бланк, 49 відсотків дотрималися зобов’язання (йдеться про цифру, майже втричі більшу, ніж у іншій групі). Загалом у разі активної згоди щось робити ви почуваєтеся так, ніби це ваше рішення, тож сприймаєте його як відображення власних уподобань та ідеалів. У разі ж пасивної згоди на зобов’язання такого не відбувається. Ось чому складання плану разом із колишнім допоможе вам обом трохи краще почуватися під час цього болісного процесу. Я склала Угоду про розрив, щоб допомогти вам із цим.