Якщо одного дня вам пощастить відвідати Близький Схід, не забудьте побувати в Йорданії (країні чудовій, гостинній), поїхати на Мертве море, побачити Ізраїль на протилежному березі: ви зрозумієте тоді, що мир необхідний і можливий. Наводжу текст який я тоді написав і прочитав під музику геніального єврейського скрипаля Іврі Ґітліса:
Мир не обов’язково має бути протилежністю війні.
Ми можемо мати мир у серці навіть у найжорстокіших битвах, коли ми воюємо за наші мрії. Коли всі наші друзі уже втратили надію, мир справедливої битви допомагає нам просуватися вперед.
Мати, яка годує свою дитину, зберігає мир у своїх очах, хоч її руки тремтять, дипломатія зазнала краху, бомби падають, солдати гинуть.
Лучник, який натягує свій лук, зберігає мир у своїй свідомості, хоч його м’язи напружуються від фізичного зусилля.
Проте для Воїнів Світла мир – не протилежність війни, бо вони спроможні:
• визначати, що є перебіжним, а що є тривалим. Вони можуть воювати за свої мрії та своє виживання, але шанують тривалі культурні й релігійні зв’язки;
• знати, що їхні супротивники не обов’язково є їхніми ворогами;
• усвідомлювати, що їхні дії вплинуть на п’ять майбутніх поколінь, і їхні діти та онуки дістануть вигоду (або страждатимуть) від їхніх наслідків;
• пам’ятати про те, що сказано в «І-Цзин» («Книга перемін»): наполегливість корисна. Але не слід плутати наполегливість із упертістю: битви, які тривають довше, ніж потрібно, зрештою руйнують ентузіазм, необхідний для відбудови.
Для Воїна Світла не існують абстракції; кожна нагода трансформувати себе, є нагодою трансформувати світ.
Для Воїна Світла не існує песимізму. Він веслуватиме проти течії, якщо буде треба. Щоб коли він стане старий і стомлений, він міг сказати онукам, що жив на цьому світі, аби краще зрозуміти свого сусіда, а не осудити свого брата.
У порту Сан-Дієго, штат Каліфорнія
Я розмовляв із жінкою, що належала до «Традиції Місяця» – жіночої школи, де навчали жити в гармонії з природою.
– Ти хочеш доторкнутися до чайки? – запитала вона, дивлячись на птахів, які сиділи на краю пірса.
– Звичайно, я хочу. Я намагався кілька разів, але щоразу, коли я наближався, вони летіли геть.
– Спробуй відчути любов до чайки. Потім бризни цією любов’ю, як променем світла, що має доторкнутися до грудей чайки, й спокійно наближайся до неї.
Я зробив те, що вона порадила. Двічі в мене нічого не вийшло, але на третій раз, коли мені здалося, що я ввійшов у транс, мені пощастило доторкнутися до чайки. Я повторив «транс» із тим самим позитивним результатом.
– Любов створює мости там, де це здається неможливим, – сказала моя подруга-чаклунка.
Я розповів про свій досвід для тих, хто захоче спробувати повторити його.
Мистецтво відступу
Воїн Світла, який надто вірить у свій розум, часто недооцінює силу супротивника.
Треба не забувати: є такі хвилини, коли сила ефективніша, ніж мудрість. І перед певним видом насильства ні блискучий розум, ні аргументи, ні інтелігентність, ні чари не допоможуть уникнути трагедії.