До цього штаб Януковича був не готовий. Регіонали не розраховували, що, забезпечивши Януковича агітацією, більшістю у комісіях, явкою, протоколами з мокрими печатками та рішенням ЦВК про визнання його переможцем, вони можуть зіштовхнутись із громадським опором. Ще більш вражаючим відкриттям для них стало те, що Леонід Кучма у вирішальний момент відмовився діяти жорстко та запобігати розгортанню протестів. У команді Януковича усвідомили, що ситуація розвивається не на їхню користь і влада вислизає з рук Це позначилося на тональності телесюжетів та газетних публікацій у підконтрольних їм ЗМІ. Акції протесту у столиці почали називати «помаранчевим психозом», «помаранчевим шабашем» та «помаранчевою чумою»; з’являлися відкриті погрози і заклики до розколу України.
У всіх великих містах Донбасу пройшли мітинги на підтримку Януковича, організовані місцевою владою. На мітингу у Слов’янську місцевий політик та бізнесмен Валентин Рибачук заявив, що, якщо прихильники Ющенка не визнають Януковича президентом, Донецька область вийде зі складу України й увійде до складу Російської Федерації.
«Якщо наш гарант Конституції Кучма Леонід Данилович не зможе відстояти Конституцію, і триватиме беззаконня, яке сьогодні вчинив Ющенко зі своєю командою, якщо триватиме агітація громадянської війни на Україні, то Донецька область у складі Південно–Східної частини України збирається підготувати референдум. Якщо ви не виконаєте наших вимог, якщо ви не визнаєте президентом Віктора Федоровича Януковича, якого підтримало 15 мільйонів, який заслужено на виборах 21 листопада переміг, ми Донецькою областю увійдемо автономною республікою до складу Російської Федерації», — погрожував Рибачук.
Пізніше, у 2006 році, він переміг на виборах мера Слов’янська і до 2010 року очолював місто, якому ще доведеться прославитися на весь світ трагічними подіями.
Набирала обертів також демонізація опонентів. Зокрема, широкого поширення набула історія про те, як Юлія Тимошенко з трибуни Майдану у Києві нібито запропонувала «огородити Донбас колючим дротом». Жодного документального підтвердження цього випадку прихильникам Януковича знайти не вдалося, втім байка прижилася у народі. Накручені пропагандою маси не потребували доказів. І досі зустрічаються люди, які запевняють, що бачили відеозапис виступу Тимошенко на власні очі, хоча такого відео ніколи не існувало.
24 листопада 2004 року Луганська обласна рада провела позачергову сесію. Депутати вирішили заборонити на території Луганської області трансляцію опозиційних ЗМІ — «5 каналу» і ТРК «Ера». Крім того, вони звернулися до депутатів місцевих рад усіх рівнів із пропозицією провести Всеукраїнський з’їзд депутатів місцевих рад у Харкові та зажадали від ЦВК негайно оголосити офіційні результати президентських виборів.
26 листопада Віктор Тихонов та Олександр Єфремов пішли ще далі. На наступній сесії депутати вирішили створити виконавчий комітет облради та відкликати повноваження в обласної адміністрації. Фактично це означало створення своєрідного прообразу регіонального уряду, не передбаченого Конституцією. Головою виконкому обрали Олександра Єфремова. Крім того, на сесії депутати також проголосували за створення «робочої групи з формування податкової, платіжної, банківської, фінансової систем Південно–Східних територій».
За два дні, 28 листопада, аналогічне рішення ухвалили також у Донецькій облраді. Очолити виконком депутати запропонували губернатору Донеччини Анатолію Близнюку. Крім того, депутати вирішили створити власні збройні формування — «місцеву міліцію» — та провести обласний референдум «щодо федеративного устрою України та надання Донецькій області статусу автономної республіки у складі федерації».
Надалі луганські та донецькі політики пояснювали свої дії у 2004 році прагненням дати відповідь на небажання західних областей визнавати перемогу Віктора Януковича. Та це було відвертим лукавством, адже обласні ради Волині та Галичини говорили лише про невизнання даних ЦВК та незгоду з ними. Про створення «самостійних республік» чи формування «фінансової системи західних територій» ані у Львові, ані у Луцьку ніхто не заявляв.
Підконтрольні регіоналам ЗМІ і далі нагнітали істерику. У № 43 газети «Донецкий кряж» (26 листопада — 2 грудня) було опубліковано інтерв’ю з депутатом російської Держдуми Олександром Круговим, в якому він назвав західні області України «галицьким хвостом, який хоче крутити всією Україною».