Існують два види інструментів для відтермінування: списки «Колись» чи «Можливо» і система «штурханців».
Колись/можливо. Зберігання списку речей, які ви, можливо, захочете зробити у певний момент, але не зараз, може бути корисним і надихати. Це, так би мовити, «паркування» для проектів, які неможливо реалізувати зараз, але ви б хотіли не забувати про них і регулярно отримувати нагадування.
Придбати рибальський човен
Вивчити іспанську
Пройти курс малярства аквареллю
Відремонтувати кухню
Побудувати власний басейн
Політати на повітряній кулі
Спорудити винний погріб
Провести місяць у Тоскані
Створити власний сайт
Заснувати благодійний фонд для дітей
Придбати піаніно
Надрукувати мемуари
Отримати сертифікат з пірнання з аквалангом
Навчитися танцювати танго
Опанувати гончарну справу
Влаштувати вечірку із сусідами
Викопати ставок і запустити туди золотих рибок
Усі ці пункти належать до категорії «проектів, які я можу забажати реалізувати, але не зараз... але я б хотів, щоб мені про них регулярно нагадували». Щоб отримати користь від такого списку, ви маєте періодично переглядати його. Пропоную вам додати скановану копію його змісту до вашого щотижневого перегляду (див. с. 78).
Найімовірніше, у вас є й інші типи інформації з цієї категорії відкладених справ, але її можна переглядати тоді, коли виникає бажання зайнятися певним видом діяльності. Це можуть бути такі списки:
• Книжки, які хочу прочитати
• Вина, які бажаю продегустувати
• Рецепти, що їх треба випробувати
• Фільми, які волію подивитися
• Подорожі вихідного дня
• Заняття, що до вподоби моїм дітям
• Семінари, в яких варто взяти участь
• Сайти, які можна переглянути
Нагадування на зразок цього можуть суттєво збільшити варіанти для творчих досліджень. Корисно мати організаційний інструмент, який уможливлює складання переліків для конкретних випадків.
Система «штурханців». Другий тип відтермінованих речей — це ті, про які ви не хочете або вам не потрібно згадувати до певного часу. Найзручніший варіант для цього — так званий файл-штурханець. Його ще називають файлом очікування, файлом слідування або вічним файлом. Ця система дає змогу буквально надіслати листа самому собі для отримання в конкретний момент у майбутньому.
Ваш календар може виконувати таку саму функцію. Ви можете записати нагадування в календарі на 15 березня, що за місяць слід сплатити податки, або на 12 вересня — що за шість тижнів у драматичному театрі цікава вистава (детальніше читайте у розд. 7).
Багато матеріалів із тих, що трапляються вам, не потребують дій, але мають інформативну цінність. Ви захочете зберегти їх і повернутися до них за необхідності. Їх можна зберігати у паперовому чи цифровому форматі.
Паперові матеріали — від меню місцевої піцерії з доставкою їжі додому до планів, креслень та інформації від продавця нерухомості про ландшафтний проект — найдоцільніше зберігати в ефективній реальній або цифровій довідковій системі. Варіантів багато: відривні аркуші органайзера чи блокнота для списку улюблених ресторанів або телефонних номерів членів батьківського комітету, навіть цілі шафи для зберігання документів, присвячених детальному вивченню компанії та її фінансів з метою злиття корпорацій. Хоча дедалі більше інформації переходить у цифровий формат, у друкованому варіанті її все одно ще зручно зберігати та переглядати.
В електронному форматі дані можна зберігати і в хмарному сховищі, і в архівованих теках на ваших пристроях.
Головне — пам’ятати, що довідки мають бути конкретними, а інформація — легкодоступною, коли її потребують. Створюють зазвичай два види системи довідок: 1) сховище матеріалів за темами і предметами; 2) загальна довідкова інформація. Перший вид визначається способом зберігання — наприклад, шухляда з угодами, відсортованими за датою; шухляда, де лежать тільки документи з конфіденційною інформацією про заробітну платню співробітників; шафи для матеріалів із закритих судових справ, які можуть знадобитися у випадку майбутніх судових процесів; або база даних щодо налагодження стосунків з клієнтами (CRM).
Загальна довідкова інформація. Другий вид довідкової системи зберігає інформацію для конкретних випадків, яка не належить до інших, більших категорій і має бути під рукою. Вам потрібно десь зберігати інструкції до кухонного обладнання, нотатки з наради щодо проекту Сміта і ті єни, які ви не обміняли з останнього відрядження до Токіо (можуть знадобитися, коли ви ще раз туди поїдете).
Відсутність вдалої системи довідкової інформації може стати завадою на шляху до втілення ефективної системи персонального управління. Якщо ви не можете швидко, легко, із задоволенням розсортувати інформацію, речі будуть накопичуватися, засмічувати фізичний і віртуальний простір замість того, щоб зберігатися в належних місцях. Якщо чітко не окреслювати довідкові матеріали, зітреться візуальна та психологічна межа між елементами, які потребують дії, і тими, що її не потребують. Вашій свідомості буде важко впоратися з усіма справами. Налагодження надійної робочої системи для цієї категорії матеріалів важливе для забезпечення продуктивності без стресу. У розд. 7 ми розглянемо це детальніше.
Процес обдумування
Одна справа — записати, що вам потрібно купити молоко, і зовсім інша — пам’ятати про це, перебуваючи в крамниці. Так само, як різні речі — занотувати, що ви збиралися зателефонувати другові, щоб поцікавитися, як він почувається після визначної події в житті, і згадати про цей намір, коли ви маєте вільний час.
Важливо вміти озиратися назад, аби роздивитися повну картину вашого життя і роботи з ширшої перспективи, і за необхідності занурюватися з головою у конкретну справу в певний час. Багато людей найкраще усвідомлюють тонкощі керування робочим процесом за умови постійного використання етапу обдумування. Саме на цьому етапі щотижня ви розглядаєте всі невиконані проекти та відкриті питання з висоти першого горизонту, як я це називаю (див. с. 84). Ретельніше вивчивши всі визначені дії та варіанти, ви маєте можливість більш свідомо вирішувати, що саме вам слід робити кожної хвилини.
Життя набагато складніше, ніж це може описати чи скоординувати будь-яка окрема система, а методологія GTD створює послідовну модель для розміщення ключових елементів, які потребують уваги, підтримання в робочому стані та регулярного перегляду. Більшість людей час від часу вдаються до простих компонентів цієї моделі, але в кращому випадку використовують її зміст і складники на елементарному рівні.
Якщо ви налагоджуєте персональну організаційну систему, побудовану за моїми рекомендаціями, зі списком проектів, календарем, переліком першочергових завдань і відтермінованих справ, знадобиться зовсім небагато зусиль, щоби підтримувати цю систему в дії.
Найімовірніше, ви найчастіше переглядаєте календар, який нагадує вам, чому слід приділити увагу саме цього дня. Це не означає, що його вміст надзвичайно важливий — справи просто мають бути виконані. Усвідомлення того, що необхідно зробити і коли, створює простір для маневрування у будь-який момент. Це добра звичка — перевіряти, що ще залишилося, щойно ви завершуєте якусь справу зі списку в календарі (зустріч, телефонний дзвінок чи остаточна чернетка звіту).