Якщо негативні відчуття випливають із недотриманих угод, у вас є три варіанти виходу з ситуації та усунення негативних наслідків:
• Не укладайте угоду
• Виконайте угоду
• Перегляньте угоду Усе перераховане може допомогти позбутися неприємних відчуттів.
Можливо, було б дуже приємно взяти пачку ваших старих матеріалів, вирішити, що ви й не збиралися нічого з цим чинити, і просто порвати їх, пустити на чернетки чи вкинути до кошика зі сміттям. Один зі способів дати собі раду із незавершеністю у вашому світі — це просто сказати ні!
Ви значно полегшили б своє життя, якби знизили стандарти. Якби ви так не турбувалися про те, щоб справи були на певному рівні — про те, які ви батьки, про систему навчання у школі, про моральний стан вашого колективу, про код комп’ютерної програми, — у вас було б менше справ, які треба завершити, або тих, яким слід приділити увагу[38].
Я не впевнений, що ви знизите свої стандарти. Але щойно ви справді усвідомите наслідки цього, ви, можливо, почнете укладати менше угод. Я вчинив саме так. Я укладав багато угод, лише для того, щоб отримати визнання від людей. Коли зрозумів ціну, яку платив наприкінці за недотримання цих угод, то почав значно свідоміше ставитися до тих із них, які укладав. Один керівник страхової компанії, з яким я працював, так описав головну користь для себе від застосування цієї системи: «Раніше я просто всім сказав би: „Звісно, я це зроблю“, бо я не знав, скільки мені насправді доведеться виконувати. Тепер, коли мій перелік справ зрозумілий і повний, я з міркувань чесності часом кажу: „Ні, я цього зробити не можу, вибачайте“. Цікаво, що замість того щоб засмучуватися через мою відмову, всі вражені моєю дисципліною!»
Якщо ви здійснюєте регулярний перегляд цілей і повний перелік вашої роботи, то значно легше чесно казати «ні».
Ще один клієнт, підприємець і господар приватного тренінгового бізнесу, нещодавно сказав мені, що перегляд його роботи ліквідував величезну кількість хвилювань і стресу в його житті. Звичка класти все, що заслуговує на увагу, до кошика «Вхідне» змушувала його знову переглядати те, з чим він бодай щось волів чинити. Якщо він не мав бажання кинути нотатку до цього кошика, він просто її позбувався!
Я вважаю це ставлення вельми зрілим. Одна з найкращих рис цього методу полягає в тому, що коли ви справді берете на себе відповідальність фіксувати і відстежувати те, що привертає увагу, ви двічі подумаєте, перш ніж укладати внутрішні зобов’язання, які ви насправді не повинні чи не хочете виконувати. Під час моєї десятилітньої праці з людьми над тим, щоб зробити їхній список «Проекти» зрозумілим й актуальним, кожен вирішував, що котрась зі справ, яку він вважав істотною для виконання, того не вартувала. Коли ви не усвідомлюєте всього, що вам треба виконати, —це як мати кредитну картку і не знати баланс чи ліміт на ній; значно легше легковажити щодо своїх зобов’язань.
Звісно, ще один спосіб позбутися негативних відчуттів щодо ваших справ — це просто завершити їх. Люди, власне, і люблять виконані завдання, оскільки тоді мають відчуття, що щось завершили. Якщо ви почали виловлювати двохвилинні дії, коли вони спливають на поверхню вашого життя, я певен: ви можете підтвердити психологічний виграш від цього. Більшість людей, з якими я працюю, почуваються фантастично після якихось двох годин опрацювання купи їхніх справ — просто від того, наскільки багато вони встигають, застосовуючи правило двох хвилин.
Від напруги роботи — до спокою зробленого.
Один з ваших найкращих вікендів ви можете присвятити завершенню багатьох невеликих справ і завдань, які назбиралися навколо вашого дому і в приватному житті. Завжди, коли ви фіксуєте всі відкриті виробничі цикли — маленькі та великі — і бачите їх у списку, хтось із вас відчує натхнення (чи креативну огиду, чи неочікуваний переляк) і бажання завершити їх, а отже, вилучити з того списку.
Мабуть, усі ми прагнемо перемогти. Чудово почувати задоволення від того, що даєш собі завдання, з якими можеш легко впоратися. Чи виконували ви колись те, чого від початку не було у списку і що ви туди дописали, а згодом викреслили? Тоді ви знаєте, про що я кажу.
Однак тут постає ще одне питання. Як ви почувалися б, якби ваш список і купа справ були цілковито — й успішно — завершені? Ви, мабуть, підстрибували б до стелі, сповнені творчої енергії. Звісно, за три дні потому (якщо не за три хвилини!) у вас був би — здогадайтеся? — ще один список, імовірно, навіть довший, з більшою кількістю складних справ! Вам було б так добре тому, що ви завершили всі свої справи, що ви б, мабуть, узялися за виконання масштабніших і амбітніших речей.
Більше того, якщо у вас є бос (або кілька) — як ви гадаєте, що він/вона вчинить після того, як помітить ваш високий рівень компетентності й продуктивності? Правильно — дадуть більше роботи! У цьому іронія професійного розвитку — що краще ви працюєте, то більше працюватимете.
Отож, якщо ви не збираєтеся відчутно знижувати свої стандарти або припинити навалювати на себе більше роботи, вам краще засвоїти третій варіант, аби уникнути перевтоми.
Припустимо, я призначив вам зустріч у четвер о четвертій по обіді, але після того як ми домовилися, мої обставини змінилися. Тепер, враховуючи мої нові пріоритети, я вирішую, що не йду на заплановану зустріч. Але замість того, щоб просто не з’явитися, — як мені краще чинити, щоб зберегти стосунки? Правильно — зателефонувати і переглянути домовленість. Переглянута угода — це не розірвана угода.
Тільки акт прощення надає єдиний можливий спосіб узагалі думати творчо про майбутнє.
Ви вже розумієте, чому вивільнення вашої голови від усіх справ і викладення їх перед вами дає відчуття полегшення? Бо ви автоматично переглядаєте ваші угоди з самим собою, коли ви на них дивитеся, думаєте про них чи щось виконуєте в їхніх межах або кажете: «Ні, не зараз». Ось у чому проблема: неможливо переглянути угоди з самим собою, про укладення яких ви не пам’ятаєте!
Той факт, що ви не можете пригадати таку угоду, не означає, що ви не вважаєте себе відповідальним за неї. Спитайте будь-якого психолога, наскільки добре пам’ятає минуле та майбутнє та частина вашої душі, яка складала невидимий, проігнорований вами список; відповідь — «нуль». Усередині нас живе тільки теперішній час. Це означає, що коли ви кажете собі про потребу щось зробити, якщо ви записуєте це тільки до своєї короткочасної пам’яті, то вона вважає, що вам треба це виконувати весь час. І це означає: щойно ви наказали собі робити дві речі та записали їх тільки до голови, ви створили постійний і автоматичний стрес та збій, бо ви не можете виконати їх дві одночасно, і ця (вочевидь важлива) частина вашої душі і надалі вважатиме вас відповідальним.
Якщо ви схожі на більшість людей, у вас, можливо, є вдома якесь приміщення для складування — імовірно, підвал, який ви збиралися (може, навіть десять років тому!) почистити й перебрати. Якщо так — частина вас із великою вірогідністю вважає, що вам треба було б прибирати ваш підвал двадцять чотири години протягом останніх п’яти років! Не дивно, що люди так втомлюються! А чули ви маленький голос у вашому душевному «колективі» щоразу, як ви йдете тими місцями? «Чого це ми йдемо підвалом? А, нам же треба його прибрати?» Оскільки ви терпіти не можете це скигління та бурчання десь усередині вас, ви не заходитимете туди, якщо у вас так вийде. Якщо ж ви хочете змусити замовкнути цей внутрішній голос, у вас є три варіанти, щоб опрацювати угоду з самим собою.
Здається, частина нашої свідомості не бачить різницю між угодою про прибирання у підвалі й угодою про купівлю компанії чи поліпшення ваших приватних фінансових справ. Там, усередині, все це є угодами — виконаними чи розірваними. Коли ви тримаєте щось тільки в голові, воно перетвориться на скасовану угоду, якщо ви одразу не почнете виконувати справу.
38
Донедавна у світі самодопомоги була популярною ідея про те, що зосередження на ваших цінностях спростить ваше життя. Я б висловив зворотне твердження: величезна кількість справ, які люди мають виконувати, випливає з їхніх цінностей. Цінності є дуже важливими елементами для формування значення, напрямку дій та ухвалення рішень. Але не обманюйте себе — що більше ви на них зосереджуєтеся, то більше справ братимете під свою відповідальність і до свого виконання. Ваші цінності полегшують ваш вибір, але не думайте, що вони спростять самі справи.