— Так, — мовив, зникаючи, Пес.
— Бережи себе, — сказав Кіт і щез.
— Бережи її, — сказав мені З.Ч.
Вовк пішов останнім. Він пообіцяв навідатися до мене.
І додав: «Коли-небудь». Це коли-небудь може трапитися й через тисячу років.
Новий світ. Нове місто. Й нова доля Крихітки…
І чоловік на ім’я Раккххх…
І перша тварюка, розбуджена в темному підвалі…
Що ж. Я стояла, ступивши своїми важкими черевиками на вершину пагорба.
Що? Сичить? Рикає голодне зло? Вам не слід лякати мене. Ліпше не робіть цього. Бо я тепер — добрий янгол-охоронець. Вам не віриться? А хочете, я доведу?
І я накупила нових куль. Коли вони потрапляють у тіло, то розривають його навпіл.
