Розділ восьмий
БИТВА В КРАБЕН КРІКУ
Якусь мить на катері панувала незвичайна тиша. Переляканий і водночас до краю збуджений Майкл був до деякої міри в безпеці, замкнувшися в стерновій рубці. На даху рубки з лівого боку підняв свою грізну зброю Пітер, готовий до нападу, тільки-но рибалка, що причаївся на палубі, спробує проскочити на корму. Спиною до Пітера стояв Віллем, готовий стрибнути на Джо, якщо той спробує вдатися до такого ж маневру з правого борту. А на кормі, біля самих поручнів двоє дівчаток завмерли в бойовій готовності. За кілька ярдів позаду катера йшов ворожий бот. Сам «хазяїн» не виявляв бажання встрявати в бійку, полишивши це на своїх поплічників. Нарешті Пітер порушив зловісну тишу.
— Геть з катера! — наказав він. — Забирайтеся звідси, або ми викинемо вас за борт.
Очі рибалки горіли люттю.
— Віддай нам усе! — крикнув він. — Віддай усе, і ми вас не зачепимо, шмаркатий школярику!
Пітера нелегко було вивести з рівноваги, але такої образи він не міг знести. Відкинувши багор, він плигнув з даху стернової рубки прямо на черево рибалки. Сила поштовху кинула бандита горілиць на палубу, і Пітер опинився на ньому. Але ту ж мить Джо стрибнув на Пітера й міцно обхопив його руками. За мить почувся ще один стрибок на палубу — то Віллем кинувся на купу тих, що боролися, і, схопивши Джо за волосся, одночасно скрутив йому назад руку.
— Дай йому, Віллеме! — крикнув Майкл. — Дай!
Купа сплетених тіл перекочувалася по палубі то в один бік, то в другий, у повітрі лунали вигуки й зойки. Дівчата на кормі не могли бачити, що діється за стерновою рубкою, і тривожно подивилися одна на одну.
— Ні, — сказала Керол. — Залишаймось тут. Якщо ми підемо звідси, то ті двоє висадяться у нас на кормі.
Білл і справді зовсім близько підійшов до катера, але, як тільки Джіл люто замахнулася румпелем, він одступив назад, очікуючи слушного моменту. Його супутник все, ще сидів навпочіпки на кормі, наче чекав, чим усе це скінчиться.
Нарешті Віллему вдалося відтягти Джо. Не даючи йому підвестися, він поволік бандита дюйм за дюймом до поручнів, раз у раз піднімаючи його голову за волосся й гупаючи нею об палубу. Але у Джо ще були сили, він так легко не здавався. Схопивши Віллема рукою за шию, він силкувався вивернутися і підім'яти його під себе. Тим часом Пітер і рибалка зчепилися в одчайдушній боротьбі й перекочувалися по носовій частині палуби, а Майкл з, острахом стежив за ними із стернової рубки.
Ось Пітер хрипко зойкнув — то рибалка ухопив його за горло і здушив щосили. Кинувши швидкий погляд у кормове вікно, Майкл побачив, що ворожий бот все ще тримається на відстані од «Норця». Тоді він одсунув засув, схопив маслянку, відчинив двері стернової рубки і побіг вузеньким містком уперед. Ставши на коліна біля рибалки, він бризнув мастилом йому просто в обличчя: раз, другий, третій. Страшно зойкнувши, бандит розімкнув свої смертоносні обійми, а Майкл шмигнув назад у рубку.
Підтягаючи Джо все ближче до поручнів, Віллем бурмотів щось по-голландськи. Та ось він раптом відпустив його і скочив на рівні. Джо звівся спочатку на коліна, потім на ноги, і тим часом як він, хитаючись, силкувався знайти рівновагу, Віллем щосили шпурнув його на поручні. Джо повис між стояками; голландець взяв його за ногу й, натуживши всі сили, перекинув через борт. Не чекаючи, поки Джо плюхнеться у воду, Віллем помчав на допомогу Пітерові, якому доводилось дуже скрутно.
— Молодець, Віллеме! — вигукнув Майкл.
Вони тепер наближалися до бакена номер два і хвилин через десять мали вийти в судноплавний канал, де можна було розраховувати на допомогу.
— Урра! — крикнула Керол, коли мимо корми проплив, бовтаючись у воді, Джо. — Минулого разу викупався Білл. Тепер ваша черга. — І вона погрозливо махнула багром.
Кинувши на неї лютий погляд, Білл уповільнив хід і подав руку Джо, що саме підплив до бота. З допомогою «хазяїна» Білл перетягнув приятеля через борт. Джо упав на дно судна.
А з рибалкою не так-то легко було справитися. Хоч Майклова маслянка в скрутний момент і врятувала Пітера, обидва хлопці напружували всі сили, щоб утримати бандита. Міцні удари його кулаків так і сипалися на них й дуже боляче вражали.
Нараз у голові Майкла блиснула ще одна ідея. Закріпивши штурвал, він вибіг із стернової рубки і просковзнув у камбуз. Ту ж мить вискочив звідти з пляшкою в руках і помчав на палубу. Тут йому довелося зачекати, поки рибалка повернеться до нього спиною. А тоді вмить вийняв корок з пляшки і облив рідиною бандитову спину від шиї до самих ніг.
— Дивіться! — крикнув він. — Зараз він сам плигне через борт. — Майкл запалив сірника і підніс його до рибалки. — Стережіться, хлопці! Він горить!