1-копійчані монети у 1942 — 1944 pp. взагалі не карбувались. 2-копійчані були випущені в 1942-му лише на незначну суму — 9 крб. (450 шт.). Цих монет нема ні в державних, ні в приватних колекціях. У 1943 -1944 pp. 2 коп. не карбували. У 1942 — 1944 роках 3 коп. і 5 коп. не випускали.
Монети вартістю 10, 15 і 20 коп. виготовляли упродовж усієї війни, але виробництво їх становило майже половину довоєнного рівня (близько 200 млн. шт. у рік).
Великі труднощі в той час були з кадрами. Гостро відчувався брак нової техніки, доброякісного металу. Деякі штемпелі зношувались, проте не вилучались з виробництва, а ремонтувались і далі застосовувались. Це знайшло своє відображення на гербових сторонах монет вартістю 15 коп. і 20 коп. 1943-го і 1945 років випуску.
На лютий 1944 року припадає прорив блокади Ленінграда. Як результат — Ленінград отримав нормальне сполучення зі всією країною, і майже одразу розпочалось відновлення роботи Монетного двору. Першу радянську монетну продукцію підприємство випустило 20 червня 1944-го, але річний план випуску — 98,6 млн. монет — виконаний не був.
Лише 1946 року Монетний двір увійшов у нормальний режим роботи й почав виконувати державні плани. Президія Верховної Ради СРСР затвердила зображення герба з 16 витками стрічки. Було враховано входження до СРСР Молдавської, Естонської, Литовської, Латвійської і Карело-Фінської РСР. Оскільки 1947 року монети не карбували, то зміни зображення герба на них відбулось лише 1948-го.
1956 року Указом Президії Верховної Ради СРСР Карело-Фінську РСР було перейменовано на Карельську АРСР. Кількість витків у перехваті стрічки скоротилось до п'ятнадцяти. 1957 року це знайшло відображення і в рисунку гербової частини монет.
Монети різних років карбування (з 1935-го до 1957-го) відрізнялись тільки за кількістю перехватів стрічок у Державному гербі. Кількість перехватів відповідала кількості республік, що входили до складу СРСР на момент карбування.
Унікальним явищем в історії грошей були так звані «табірні» гроші, створені у Державному управлінні таборів (російською — ГУЛАГ) у час панування в СРСР тоталітарної влади Сталіна (1928 — 1953). Їх зразками є гроші вартістю 50 коп., 1 руб., 10 руб.
На них розміщено напис: «ходить серед зеків». На території ГУЛАГу перебували й так звані «розрахункові» чеки. В'язні могли купити необхідне за значно нижчими цінами, ніж на волі, але на волі ці гроші як засіб платежу не приймали.
ВИСНОВКИ
– Фінансова криза, що посилилась після Жовтневого перевороту, призвела до хаосу в грошовому господарстві перших років радянської влади. Гроші, крім уряду РРФСР, виготовляли приватні особи, державні заклади. Поширювались такі гроші на чітко означеній території (т. зв. «локальні» гроші).
- Унормувати грошові відносини вдалося лише внаслідок проведення грошової реформи 1922 — 1924 pp., коли було створено єдину грошову систему на всій території СРСР.
? Подальший розвиток грошових відносин пов'язаний зі змінами, що почались з 1926 р. Було встановлено курс радянського рубля щодо долара США. Визначено золотий вміст рубля.
- У ході Другої світової війни грошове виготовлення значно скоротилось у зв'язку із евакуацією Ленінградського монетного двору.
- У час правління в СРСР Й. Сталіна з'являються «табірні» гроші, що були в обігу у в'язницях Державного управління таборів.
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
Грошова реформа — див. «Ключові терміни і поняття» у темі 4.
Девальвація — див. «Ключові терміни і поняття» у темі 4.
Деномінація — зміна номінальної вартості грошових знаків для стабілізації валюти чи спрощення розрахунків. Деномінація відбувається шляхом обміну за встановленим співвідношенням старих грошових знаків на нові. У тому ж співвідношенні змінюють ціни на товари та послуги. Деномінація здійснюється в умовах значного знецінення грошей і сприяє скороченню їх кількості в обігу, вилученню зайвих грошей.
Казначейські білети — різновидність паперових грошей. Випускались для покриття бюджетних видатків і не обмінювались на золото.
Червінець— назва золотих монет (дукатів) у Росії. 1701 року Петро І випустив перший червінець, що відповідав стандартам золотого дуката (3,4 г). З того часу золота монета займає значне місце в грошовому обігу Росії. Для стабілізації радянського рубля 1922 року Держбанк СРСР розпочав випуск банківських білетів вартістю 1, 2, З, 5, 10, 25, 50 червінців (7,74 г чистого золота). Червінець міцно утвердився в грошовому обігу країни, витісняючи держзнаки. Саме це сприяло успішному завершенню грошової реформи 1922 — 1924 років. У результаті грошової реформи 1947 року червінці були замінені новими банківськими білетами, вартістю в рублях.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. У чому особливість грошових випусків перших років радянської влади в Росії?
2. Якими були головні причини фінансової кризи 1917 — 1919 рр.?
3. Що таке «локальні» гроші? Назвати приклади їх випуску.
4. Коли в Радянській Росії проведено першу грошову реформу? Якими були її результати?
5. Час проведення й суть другої деномінації в СРСР.
6. Які зміни відбулись у грошовому господарстві у зв'язку з приходом до влади в СРСР Й. Сталіна?
7. Назвати основні події монетного виготовлення 1921 — 1935 рр.
8. Яким було співвідношення радянського рубля і долара США у 1937 р.?
9. Проаналізувати стан грошового виробництва у роки Другої світової війни?
10.Чому «табірні» гроші дослідники схильні вважати унікальним явищем в історії грошей?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Глейзер М. Советские монеты 1921 — 1986 годов // Филателия СССР. - 1969. - № 4-5.
2. Дьячков А., Узденников В. Монеты России и СССР. — М., 1978.
3. Лановик Б. Україна і світ: історія господарства. — К., 1995.
4. Мельникова А. Булат и злато. — М., 1990.
5. Мошнягин Д., Дашевский Н. Каталог монет советского чекана //Советский коллекционер. — 1974. — № 12.
6. Сенилов Б. Военные деньги Второй мировой войны. — М., 1991.
7. Федоров-Давыдов Г. Монеты— свидетели прошлого. — М., 1985.
8. Фортинский С. Описание советских монет за период с 1921 по 1952 гг. //Нумизматический сборник. Ч. 1 (вып. 25). — М., 1955.
9. Щелоков А. Монеты СССР. — М., 1989.
10. Щелоков А. Свидетели истории. — М., 1987.
Тема 6 Гроші української держави (1917 — 1920)
6.1. Початки державотворчого процесу України та формування власної грошової системи у 1917-1918 роках
Українська Центральна Рада була створена у березні 1917 року (у час загального піднесення національно-визвольних змагань у ході Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917-го). 20 листопада того ж року Третім Універсалом "-она і проголосила утворення Української Народної Республіки.
Одним з головних завдань УНР було впровадження власних грошей через формування національної грошової системи. Проте, перебуваючи у федеративному зв'язку з Росією, УНР не отримувала з Москви жодної грошової підтримки. Ці та інші факти змусили прискорити процес запровадження власної валюти.
Було обрано міністра фінансів М. Туган-Барановського, якого згодом замінив на цій посаді М. Лазаренка, котрий організував Генеральний секретаріат фінансів. Розпочато роботу над формуванням державного бюджету.