Усі українські гроші були виконані на високому мистецькому рівні, яким вражають і сьогодні.
6.3. Творці грошей України
Непересічним явищем в історії українського образотворчого мистецтва є творчість українських художників — оформлювачів національної валюти: карбованців, гривень, шагів.
Найбільше зусиль у цій царині доклав Георгій (Григорій, Юрій) Нарбут (1886 — 1920) — відомий художник-графік, ректор Академії мистецтв у Києві (з 1918 p.). Серед великої кількості його творів — цикл державних паперів, банкнот, поштових марок, грамот тощо. Йому належать ілюстрації до книг, обкладинок, заставки та ін. Г. Нарбут — автор першого грошового знака — 100 крб., трьох кредитових білетів у гривнях (10, 100, 500), чотирьох облігацій у гривнях (50, 100, 200, 1000) та розмінної дзвінкої монети — 30, 40, 50 шагів, надрукованих у 1918 —1919 роках. Крім цього, 1920 року у Відні розпочато друкування двох білетів — 50 і 1000 гривень, але емісію їх не було завершено.
Слід зазначити, що художник не копіював існуючі банкноти, а створив власний, глибоко національний малюнок у стилі українського бароко.
Найціннішими з мистецького погляду є вже згадувані 100 гривень. Це справжній шедевр нової української графіки за широтою використання традиційних форм, ґрунтовністю їх модернізації, багатством сюжетного ряду.
Нарбутівські роботи знали далеко за межами України. У Франції їх ставили як приклад, зразок виконання державних паперів. У Німеччині ними захоплювались найкваліфікованіші майстри друкарства.
Василь Кричевський (1873 — 1952) — видатний митець-графік, «батько» нової української школи в архітектурі, графіці, декоративному та промисловому мистецтві. В. Кричевський був автором банкноти — 2 гривні (1918 p.), герба України та державної печатки.
Іван Мозалевський — графік, автор ілюстрацій до книг, мініатюр на слоновій кістці. І. Мозалевський є автором кредитових білетів вартістю 1000 і 2000 гривень, видрукуваних 1918 року в Берліні.
Григорій Золотов — відомий маляр і графік, викладач друкарської школи В. Кульженка Києві. Він є автором грошових знаків на 10 крб., видрукуваного .у Кам'янці-Подільському (1919), та 1000 крб.
Олександр Красовський (1891 —1921) — графік, автор грошових знаків 'на 25 і 50 крб., видрукуваних у Києві в квітні 1918-го.
Антін Приходько — графік, автор грошових знаків на 25 і 250 крб., видрукуваних 1919-го у Кам'янці-Подільському.
Антін Середа (1890—1961) — графік, автор і майстер декоративного мистецтва, професор Художнього інституту в Києві. Автор поштових марок України (10, 20 шагів), видрукуваних у Києві в серпні 1918 року.
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
Гривня— див. «Ключові терміни і поняття» у темі 2.
Частка щирого золота — одиниця виміру ваги, що дорівнює 0,044 г золота (1 частка).
Карбованець — див. у темі 4 «Ключові терміни і поняття».
Шаг— народна українська назва монети, що мала вартість 2 коп. (до середини XIX столїггя).
Пізніше шагом називали грош, або монету вартістю 1/2 коп.
Шеляг— народна назва російської копійки в Україні у XIX ст. Великі рахунки велись на копу
(кіпник), що дорівнювала 50 шелягам.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. З якими подіями був пов'язаний випуск грошей у Київській Русі у. Х ст. і в Українській державі 1917-1918 років? Зробити порівняльний аналіз.
2. Перерахувати ознаки державності. Яке місце серед них займає формування власної грошової системи?
3. Назвати основні елементи грошової системи 1917— 1920 років.
4. Хто з відомих митців працював над створенням грошей періоду існування української державності 1917 — 1920 рр.?
5. Чому першими грошима, що були випущені в обіг, стали карбованці, а вже згодом — гривні?
6. Коли було створено Український державний банк? Які його основні функції?
7. Скільки грошових знаків було випущено за часи правління Центральної Ради, Гетьманату, Директорії?
8. Де друкували українські гроші?
9. Які найбільші номінали карбованця, гривні, шага?
10. З чим пов'язаний занепад власної монетної системи в Україні у 1920-1921 роках?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Білецький П. О. Георгій Іванович Нарбут. Нарис про життя і творчість. — К., 1959.
2. Бойко А. Нарбутів «гріх» // Пам'ятки України. — 1990. — № 3. — С 10 - 14.
3. Георгій Нарбут: Альбом. — К., 1983.
4. Гловінський Е. Гроші // Енциклопедія українознавства. Т. 2.— Львів, 1993.
5. Гнатишак М. Державні гроші України 1917 — 1920 pp. — Клівленд, 1974.
6. Гнатишак М. Паперові грошові знаки на українських землях // Літопис Червоної калини. — 1931. — № 3. — С. 12 — 25.
7. «Гроші» — слово немецкое //Киевские ведомости. — 1996. — 7 вересня. — С. 10.
8. Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К., 1992.
9. Грушевський М. На порозі нової України. — К., 1991.
10. Грушевський М. Українська гривня. Гроші УНР // Народна воля. — К., 1918.
11. Из истории денег // Украина-бизнес. — 1995. — № 6. — С. 3.
12. Кавун О. Від гривні до гривні // Голос України. — 1996. — № 192 - 193. - С. 11.
13. Кирилець А. Гроші Української держави // Літературна Україна. — 1990. — 25 жовтня. — С 6.
14. Лановик Б. Україна і світ: історія господарства. — К., 1995.
15. Ленкавський С. Альбом українських грошей. — Мюнхен, 1972.
16. Майстер української графіки. — Суми, 1986.
17. Мартос Б., Зозуля Я, Гроші Української держави.— Мюнхен, 1972.
18. Обідний М. Графіка українських грошових знаків // Стара Україна. - 1925. - № 11-12. - С 198. - 200.
19 . Попович Л. Українські гроші // Український філателіст. — К., 1967.
20 .Тхоржевський Р. Паперові гроші України 1917 — 1920 pp. // Вісник НБУ. - 1996. — № 4. - С 81 — 89.
21. Українська валюта: погляд з канадського боку // Голос України. — 1992.— 18 квітня. — С 5.
22. Ющенко В., Панченко В. Історія української гривні. — К., 1997.
Тема 7 Грошовий обіг поневолених українських земель (1918—1944)
7.1. Грошова система українських земель під владою Польщі, Чехо-Словаччини та Румунії (1918—1939)
7.1.1. Грошова система українських земель під владою Польщі
Відновлення незалежності Польщі, яка перебувала в складі Російської імперії, розпочалось восени 1918 року. Поразка Німеччини, розпад Австро-Угорської імперії та підтримка західноєвропейських країн і США прискорили процес державотворення в Польщі. 6 листопада 1918-го у Любліні виник перший незалежний уряд Польської республіки, який очолив Ю. Пілсудський. Формування Польської держави було завершене встановленням її кордонів за ухвалою Паризької мирної конференції в січні 1919 року й прийняттям конституції у березні 1921-го.
Починаючи з 1919 року, під польською окупацією опинились 125,7 тисячі квадратних кілометрів земель Східної Галичини і Західної Волині, що становило третину всієї площі тодішньої Польської держави. Відповідно до даних перепису 1932 року, на всій території проживало 8,9 млн. чоловік, у тому числі — 5,6 млн. українців. Ці масштабні надбання стали для Польщі не тільки новими джерелами сировини, дешевої робочої сили та ринками збуту, а й зумовили появу й загострення ряду зовнішніх і внутрішніх проблем, які дестабілізували ситуацію в країні.