Стор. 10. р. 17. Дуалістична доктріна (наука віри) — така що приймає світове життє як боротьбу двох одвічних і рівних сил: доброї і злої, або ясної і темної.
р. 24. Аріянство, або унітаризм — христіянська секта,
187
що невважає Сина і Духа Святого одвічними і рівними Отцеви.
р. 24. Іслям — магометанська реліг'ія, каліфат — держава.
Стор. 13. р. 11. Візантійська ортодоксія — церковна наука Візантш', ухвалена урядом.
Стор. 14. р. 21. Німфи — божеські істоти у Греків, що по їх гадці жили в лісах, горах, ріках — як наші русалки.
Стор. 16. р. 31. Олімп — гора в Греції, що представлялася місцем прибутку богів; тим словом означається також вся громада богів, або реліґ'ійна система.
Стор. 17. р. 15. Пенеальог'ії богів представляли їх спорідненими між собою як батьків і дітей, братів, чоловіків і жінок.
Стор. 20. р. 11. Брумалії — зимові свята (брума — зима), що ними починалось святкуваннє нового року.
Стор. 27. р. 12. «Культ негативний» — в культі, або релігійнім обряді, дослідники реліґЧй розріжняють сторону позитивну: відбувай нє певних відправ і служб, і негативну — стримуваннє від таких учинків, які можуть образити божу силу і накликати нещастє.
р. 27. «Рід і Рожаниці» — покровителі роду і родини в старих віруваннях.
Стор. 28. р. 17. Термінольог'ія — назви прийняті для означення певних річей; промотори — ті що відправляють відправу; мініятюра — зменшений образ.
Стор. 29. р. 35. Імперативна мораль — рішучі накази і заборони певних учинків.
Стор. ЗО. р. 15. Ортодоксія — правовірність, віруваннє згідно з церковними наказами.
р. 28. Лєг'енда про посольства, заведена до літописи повісти, оповідає, що ріжні церкви і релігії присилали до Володимира своїх послів, вихвалюючи свою віру, та заохочуючи до неї Володимира; подробиці її в кождім разі вимислені.
Стор. 32. р. 11. Емуляція церкви східньої; від другої
188
половини IX в. церква грецька і церква латинська одна перед другою стараються притягнути під свою власть словянські й ріжні инші народи, а стороні противній закидають неправовірність.
Стор. 35. р. 27. Анахтема або анатема — церковна клятва, проклін, відлученнє від церкви.
Стор. 36. р. 20. Реліґ'ійна полеміка: писання против инших реліг'ій, що доводять їх помилки; реліґ'ійна або конфесійна виключність — ворогуваннє до всіх инших вір.
Стор. 37. р. 15. Патерик («отечник») — збірник оповідань про святих.
р. 24. Риґ'орізм — пильна увага для вимог і критиків, індіферентизм — навпаки: байдужість.
Стор. 38. р. ЗО. Епігони — потомки, слабші продовжу- вателі.
Стор. 39. р. 11. Боротьба за ікони — боротьба против надмірного поважання святих образів, що ширилась особливо монахами; протягом більш як століття, в VIII і IX в. ся боротьба «іконопоклонників» і «іконоборців» незвичайно хвилювала грецький світ і виявлялася нераз в дуже різких формах; взяли в ній перевагу монахи.
р. 15. Аскетизм і соціальність: аскетизм радив тікати від людей, від родини і громади, щоб не підпадати її спокусам, та дбати виключно про свою душу; в тім він був противний солідарности і соціяльности: піклуванню про добро загалу, про поліпшеннє життя взагалі.
р. 29. Оазами звуться живі й родючі кутики в пустині,— такими оазами спасеного життя серед грішного світу в очах аскетів тих часів були тільки монастирі.
Стор. 40. р. 20. Конюнктура, инакше — ситуація, збіг обставин.
р. ЗО. Адепти — прихильники.
Стор. 41. р. 17. Канонічний — ухвалений церквою.
Стор. 42. р. 3.. Білянс — підрахунок.
р. 17—18. Універсальність людства — так як говориться, що всі люде собі браття.
189
р. 36. Конкубінат — пожитте на віру, без шлюбу.
Стор. 47. р. 23—24. Натуралістичні, космічні — природні, взяті з природи.
Стор. 48. р. 20. Канонічні писання — прийняті церквою, апокрифічні — нею відкинені як не правовірні, або фальшиві — невірно надписані іменем якогось святого автора, хоч по змісту не противні церковній вірі.
р. ЗО. «Рахманський Великдень», або «права середа», 25 день по Великодню, або по церковному «Преполовеніє»: середа між Великоднем і Зеленими святами, що святкується православною церквою.
Стор. -52. р. 22. Інвенція — винахід, вигадка.