Він спробував запитати у гроса, що являє собою хмароподібне червоне громаддя, однак перекласти це запитання мовою знаків виявилося надто складним завданням. Жваво жестикулюючи — надзвичайно гнучкі передні кінцівки мешканця Малакандри метлялися при цьому у повітрі, наче два батоги, — грос став відповідати; він, вочевидь, вирішив, що землянина цікавить ціла височина загалом. Називалася вона «гарандра». Залита водою низина — ущелина або ж каньйон — мала назву «гандраміт». Ренсом про себе відзначив: «гандра» — земля; «гарандра» — висока земля, гори; «гандраміт» — низька земля, долина. Словом, височина і низовина. Тільки згодом він дізнався, як багато значила для мешканців Малакандри ця притаманна їхній планеті географічна відмінність.
На цей час вони, напевне, сягнули місця, куди так старанно правував грос, бо він раптом витягнув весло з води й увесь напружився. Тієї ж миті човен затремтів і стрілою полетів уперед. Грос, либонь, скористався якоюсь течією. Через кілька секунд вони вже мчали озером із швидкістю не менше п’ятнадцяти миль за годину, різко підстрибуючи на химерних, одержимих ідеєю перпендикуляра малакандрійських хвилях. Такого Ренсом не зазнавав на Землі навіть за найбільшої хитавиці. У пам’яті зринули не надто приємні спогади про службу у війську, коли йому доводилося їхати верхи на коні, який ішов риссю. Лівою рукою він вчепився за планшир, а правою знай витирав піт з чола, бо задуха, що здіймалася над водою, ставала просто нестерпною. Можливо, тутешня їжа, а тим більше напої й не надто годяться для людського шлунка… Дяка небу, він ніколи не страждає морською хворобою… ну, майже ніколи… ну, принаймні…
Ренсом квапливо перехилився через борт, і в обличчя йому вдарив жар, що йшов від блакитної води; у глибині під човном, здавалося, звиваються довгі сріблясті вугрі. Приступи нудоти повторювалися раз за разом. Він ясно пригадав собі, як соромно було, коли йому якось стало погано просто під час дитячого пікніка… давно-давно, на тій планеті, де він з’явився на світ. Тепер його охопило таке ж почуття сорому, як і тоді. Зовсім не у такому жалюгідному вигляді мав би перший представник людства постати перед розумною істотою з далекого космосу! Цікаво, а грос розуміє, що оце з ним діється? Їх узагалі коли-небудь нудить? Тремтячи всім тілом і постогнуючи, він перевалився назад у човен. Грос пильно дивився на нього, проте прочитати щось на його вусатій морді було годі; минуло немало днів, доки Ренсом навчився розбиратися в міміці малакандрійців.
Тим часом течія ставала дедалі швидшою. Описавши довжелезну криву, вони майже впритул підійшли до протилежного берега, повернули назад, тоді знову перетнули озеро, просуваючись вперед якимись чудернацькими спіралями та вісімками, а навколо миготіли зубчасті гори і фіалковий ліс. Від усього цього Ренсому мало не забивало памороки. У його свідомості звивистий шлях їхнього човна міцно переплівся з нудотними вигинами сріблястих вугрів. Він швидко втрачав інтерес до Малакандри: складалося враження, що відмінність між Землею та іншими планетами абсолютно несуттєва у порівнянні з разючою несхожістю між сушею і водою. «А раптом гроси взагалі живуть на воді?» — розпачливо промайнуло у нього в голові. Якщо виявиться, що вони мають провести ніч у цьому хисткому човнику…
На щастя, Ренсомові довелося отак мучитися не надто довго. Настала благословенна мить, коли хитавиця припинилася, а швидкість упала, й він побачив, що грос квапливо табанить веслом. Береги в цьому місці сходилися ближче, утворюючи вузьку протоку, де вода люто шипіла й вирувала — вочевидь, там було не дуже глибоко. Грос вистрибнув за борт, заливши човен цілим водоспадом теплої води; Ренсом, все ще тремтячи, обережно подався за ним. Вода сягала йому до колін. На його превелике здивування, грос без жодного видимого зусилля підняв човна з води, поклав собі на голову і, притримуючи одною рукою, пішов до берега, випроставшись наче грецька каріатида. Вони пройшли кількасот кроків — якщо тільки ті широкі дуги, що їх завдяки' надзвичайно рухливим суглобам описував своїми короткими ніжками грос, можна назвати кроками, — і невдовзі перед Ренсомом розкрився новий краєвид.