Згодом Ренсом майже нічого не міг згадати про той вечір. Він щось їв та пив, довкола все снували чорні постаті, у світлі багаття зблискували дивні очі… Врешті-решт він опинився у якомусь темному місці, вочевидь, під дахом, і заснув.
XI
Відтоді, як Ренсом прийшов до тями на космічному кораблі, він постійно думав про свою неймовірну міжпланетну мандрівку та про те, чи є в нього якісь шанси повернутися додому Однак думки про саме перебування на іншій планеті чомусь ніколи не завдавали йому клопоту, і тепер він щоранку прокидався у щирому зачудуванні, адже не летів на Малакандру і не тікав із неї, а просто на ній жив: спав, їв, гуляв, купався, ба навіть з плином часу став розмовляти. Особливо гостро Ренсом відчув це, коли тижнів через три після прибуття вибрався на прогулянку ближніми околицями. Ще через кілька тижнів у нього вже були свої улюблені куточки й улюблені страви; стали з’являтися і нові звички. Скажімо, він уже міг з першого погляду відрізнити гроса-самця від самки, та й морди, чи то пак обличчя тросів перестали здаватися йому однаковісінькими. Гйої, який, власне, і знайшов його колись далеко на північ звідси, був зовсім не подібний на сиволицього поважного Гногру, який щодня навчав Ренсома малакандрійської мови. Дітвора виглядала ще інакше, і саме до дітей його тягнуло найбільше. Вони ще не повиростали, і, спілкуючись з ними, можна було забути про те, що троси — розумні істоти, та не перейматися бентежною загадкою природи, яка помістила розум у нелюдському тілі; вони скрашували його самотність, так, наче йому вдалося привезти з собою з Землі кількох вірних псів. Діти, зі свого боку, виявляли неабиякий інтерес до чудернацької безшерстої істоти, яка зненацька з’явилася серед них, тож у них, а відтак і в їхніх матерів Ренсом мав великий успіх.
Поступово його перші враження про громаду тросів змінювалися. Спершу він дійшов висновку, що у своєму культурному розвитку троси перебувають на стадії палеоліту. Ріжучих знарядь у них було небагато — головно кам’яні ножі. Гончарство, либонь, щойно зароджувалося, бо йому на очі потрапило лише кілька незграбних посудин, у яких варили страву; інших способів приготування їжі тут не знали. За горнята, тарілки та черпаки гросам правили мушлі на взірець тієї, з якої Ренсома вперше почастували місцевим напоєм, а молюски, які жили в цих мушлях, становили єдину тваринну їжу. Натомість всіляких рослинних наїдків тут виявилася сила-силенна; деякі з них мали достоту вишуканий смак. Навіть блідо-рожева трава, що вкривала цілий гандраміт, годилася на харч, і якби Гйої не натрапив на Ренсома і той помер від голоду, то була б голодна смерть за багатим столом. Втім, гроси цю траву («гонодраскруд») не надто полюбляли і їли хіба під час тривалих мандрів за браком чогось кращого. Жили вони у куренях із жорсткого листя, які з вигляду нагадували вулики, а свої селища — в околиці їх налічувалося ще кілька — завжди розташовували на берегах річок, щоб використовувати їхнє тепло, недалеко від стін гандраміта, де вода була найгарячішою. Спали гроси просто на землі. Єдиним різновидом мистецтва у них виявилася поезія, поєднана з піснею; групи з чотирьох гросів вправлялися у ній майже щовечора. Соліст декламував мелодійним речитативом, а троє решта — іноді по одному, іноді разом — час від часу переривали його наспівну мову піснею. Ренсомові так і не пощастило з’ясувати, були ці пісні просто ліричними вставками чи укладалися у своєрідний драматичний діалог, породжений оповіддю соліста. Мелодику гросів він так і не збагнув. Голоси у них звучали приємно, і гармонія, здавалося, не різала людське вухо, але ритм зовсім не узгоджувався з земними уявленнями про рівномірне чергування. Попервах і те, чим, власне, займається плем’я чи рід, було для Ренсома таємницею. То одні, то інші гроси постійно кудись на кілька днів зникали, а тоді з’являлися знову. Часом хтось вирушав збирати молюсків, інші часто відпливали човнами — але куди й навіщо, він не знав. Якось йому трапилося побачити, як цілий караван гросів подався кудись суходолом, причому кожен із них ніс на голові вантаж рослинної їжі. Очевидно, на Малакандрі існувала торгівля.