Розтягнувшись на ліжку, я боязко переглядаю список завдань на понеділок, але все одно продовжую гортати соцмережі в телефоні. Відкриваю історію Каміли в інстаграмі, в мільйонний раз передивляюсь, як вона щасливо махає на камеру з байдарки, тримаючи телефон над головою, щоб видно було, як позаду несамовито гребе Мія.
Більшість часу після таємної небезпечної операції я дистанційно насолоджуюся Кабо через публікації однокласників в інстаграмі. Плаваю з маскою в кришталево-чистих водах з Мелісою. Ходжу під вітрилом із Джудом, щоб побачити Арку Кабо-Сан-Лукас. Ніжуся на пляжі з не надто засмученою на вигляд Брук.
І вже коли я знов збираюсь оновити сторінку, у двері стукають, і зазирає Барб. Мить вона роздивляється мій візок із ліками, і я цілком упевнена, що знаю, чого чекати.
— Ти була у Вілла в палаті? Його облаштування… страшенно знайоме.
Я хитаю головою: ні. Це не я. Плюс репутації пай-дівчинки в тому, що Барб мені точно повірить.
Відчуваю полегшення, коли на ноутбук із дзвоном надходить повідомлення з FaceTime і на екрані вистрибує фотографія По. Я завмираю, перш ніж відповісти, мовчки заклинаю його не казати нічого про Вілла і розвертаю ноутбук.
— Диви-но, хто щойно повернувся з обідньої перерви!
На щастя, його очі миттєво натрапляють на Барб, яка стоїть у дверях, і він притримує коментарі, які вже зібрався видати.
— О. Привіт, Барб.
Він кахикає. Барб усміхається йому, коли він дещо зніяковіло починає бурмотіти про груші фламбе. Дивлюсь, як вона повільно зачиняє двері, і моє серце оглушливо калатає, аж доки я чую клямку, що з ніжним клацанням стає на місце.
Повільно видихаю, і По виразно дивиться на мене.
— Послухай. Я розумію, що ти робиш. Це мило.
Він, як завжди, читає мої думки, негідник.
— Але ця історія з Віллом. Це дійсно найкраща ідея? Тобто кому ж знати, як не тобі.
Я знизую плечима, адже він має рацію. Кому ж знати, як не мені? А ще я як ніхто вмію бути обережною.
— Це лише на кілька тижнів, а потім мене випишуть. Тоді нехай кидає лікування, мені байдуже.
Він підіймає брови, криво посміхаючись.
— Відмазка рівня сенату. Чудово сказано.
Він гадає, я закохуюсь у Вілла. У найбільш саркастичного й дратівного, не кажучи вже — заразного хлопця, якого я будь-коли бачила.
Час змінити тему.
— Ніяка це не відмазка! — говорю. — Відмазки — це твій стиль.
— Про що ти? — питає він, звужуючи очі, адже чудово все розуміє.
— Спитай Майкла, — парирую я.
Він ігнорує мене й одразу ж змінює тему.
— Благаю, не кажи, що раз у житті, коли ти нарешті запала на хлопця, той виявився фіброзником.
— Я лише допомогла йому з візком для ліків, По! Хотіти зберегти комусь життя — не те саме, що хотіти його самого, — розсерджено кажу я.
Я не запала на Вілла. Я не маю передсмертного бажання. І якби я хотіла зустрічатися з придурком, їх безліч на вибір і без КФ. Це смішно.
Чи ні?
— Я тебе знаю, Стелло. Наводити лад у візку з ліками — це все одно що прелюдія.
Він вдивляється в моє обличчя, намагаючись зрозуміти, чи я брешу. Я закочую очі й різко закриваю ноутбук, перш ніж хтось із нас це зрозуміє.
— І це називається манери! — доноситься до мене ображений крик По з коридору, а за кілька секунд по тому — грюкіт дверей.
Мій телефон вібрує, і я беру його, щоб прочитати повідомлення від Вілла.
«Любовна сварка?»
Мій шлунок знову стискається, але я морщу носа, збираючись видалити повідомлення. А тоді на екран вистрибує й пританцьовує анімована пляшечка пігулок — нагадування вдягти віброжилет о четвертій годині. Я закушую губу, знаючи, що Вілл щойно дістав те саме повідомлення. Але чи дотримається він його?
Розділ 8
Вілл
Я ретельно зафарбовую волосся Барб, відхиляючись, щоб оглянути свій малюнок: вона з вилами в руках. Задоволено киваю, і тієї ж миті мій телефон на столі починає гучно вібрувати, пускаючи в танець кольорові олівці. Це Стелла. На FaceTime.
Здивований, тягнуся поставити на паузу пісню Pink Floyd на комп’ютері й проводжу пальцем по екрану, щоб прийняти дзвінок.
— Так і знала! — каже вона, щойно її великі очі з’являються на екрані. — Де твій віброжилет? Ти мав не знімати його ще п’ятнадцять хвилин. А креон випив? Закладаюся, що ні.
Удаю, що я автовідповідач.
— Пробачте, набраний вами номер більше не обслуговується. Якщо вам здається, що ви чуєте цей запис помилково…