Ми, Славку, живемо в епоху могутніх національно-визвольних рухів, в епоху національного самоусвідомлення навіть найбільш відсталих народів. Ті рухи в усьому світі, із спекулятивно-політичних міркувань, російський шовінізм підтримує, а в себе найжорстокішими засобами розгромлює. Цей зверхпідступний прийом у політику Росії ввела цариця Катерина. Вона, окаянна, Вольтера та інших проґресивних діячів Европи пригрівала біля себе, як своїх друзів, і видавала себе гарячою поклонницею їх найпроґресивніших, на той час, ідей, але справжніх послідовників тих ідей у Росії вона із всією притаманною їй жорстокістю переслідувала і карала. Це огидне і підле коварство взяв на озброєння Сталін, а зараз продовжують його послідовники.
— Даниле! Вас знову посадять, і в таких роках і з таким здоров'ям, як у вас, ви звідти вже не вийдете. І посадять вас не російські шовіністи, а українці.
— Все моє життя, Славку, пройшло у неволі, а якщо прийдеться, то й помру у неволі, це буде ще на один злочин більше на совісті тих сучасних яничарів. Такі завжди були в усіх народів світу. Жанну д'Арк судив не англієць, а француз Кошон.
— Ваші ідеї, Даниле, ваша боротьба й ваші страждання нікому непотрібні, ви загинете і вас ніхто навіть добрим словом не згадає, а ще й осудять. І осудять не тільки вороги, не тільки чужі, а навіть і близькі, рідні і вчорашні друзі, а дехто назве вас просто невдахою, який не зумів по-людському влаштувати собі життя.
— Знаю, Славку, знаю і це, але іншим бути я не можу і не хочу.
На жаль, через недогляд в споминах Данила Шумука «3а східнім обрієм» закралося ряд помилок, за що ми вибачаємося у наших читачів.
На сторінках 38–42 переплутано ряд рядків і пропущено одну сторінку рукопису, що ми передрукували і вставляємо тут разом зі справленням запримічених помилок.
Після видрукування книжки до нас наспіла вістка, що спомини Д. Шумука мали первісно назву «Спомини про пережите».
Нижче подаємо справлення запримічених помилок.
Стор. Рядок Надруковано Треба 14 13 знизу зірку збірку 24 8 знизу корити корито 65 14 зверху Ніцшівська — Ніцшівська 87 6 зверху питання державности було основним питанням. А свого державного ладу, основним було здобуття влади і встановлення свого державного ладу, 128 11-12 зверху працюємо прямуємо 130 6 знизу між «чеснот, а» вставити: люди є настільки людьми, наскільки вони сприйняли дух цих чеснот, а релігійні 229 14 зверху після «бриґадирів» вставити: Плян проходки в котлованах зірвався. 223 10 зверху — кавши — кав 258 7 знизу між «рами рот» вставити: батальйонів. А заочно призначили Панасюка, Загорулька і Кобзу командирами батальйонів. А вас, Сидорчука і Бухала, командирами рот. 269 9 знизу між «Норильска, бойкотируйте» вставити: сообщите правительству о том, что администрация третьего каторжанского лагеря морит нас голодом и расстреливает!» Або «Вольные граждане Норильска 283 13 зверху між «газами. Страх» вставити: Я затиснувся у куток і дивився на те страшне побоїще і безглузду метушню. 310 8 зверху після «незнайомий.» вставити: — А кого це ви маєте на увазі, хто це саме такий страшний? 430 1 знизу після «но, — відповів» має бути: но. Мельниківці повністю співпрацювали з німцями, а ми ні, ми мали свою політику, — відповів Горбовий.Світлина автора 5
Передмова 7
У другій половині березня 1943 р. одного хорошого дня… 11
Напередодні закінчення вишколу, десь серед квітня… 23
Звідти окружний провідник відослав нас у село Дроблавичі… 35
Звідтам ми переїхали в Коритницький ліс… 48
У Малих Стиднях на зв'язковому пункті нас… 59
У той час Січ перемістилась у села Владинополь… 69
Через декілька днів після роззброєння татар і грузинів… 83
На другий день я поїхав у село Скобелка… 91
Із Бужкович я переїхав у село Замличі… 104
Радянська армія прорвала оборону і рушила в напрямі Володимира… 117
До Сарнів ми помаленьку просувалися три дні… 132
У грудні 1944 року, із села Сторожів… 155
У Києві нас завезли до обласного НКВД… 172
Десь серед літа нас посадили у довгий ешелон… 203
1952 рік — був роком перших значних схваток каторжан… 232
Із ізолятора роздавався страшний крик… 241
Самодопомогова організація у період страйку… 263