— Я б радив утриматися.
— А якщо це буде необхідно?
— Тоді краще скористатися моїм Ключем.
— Гадаєш, за тими порталами, на які він налаштований, не стежать? — скептично запитала Маріка. — Адже тебе з Джейн також шукають.
— Мій Ключ налаштовано більш ніж на дві сотні порталів та Брам, — пояснив Кейт, з посмішкою глянувши на здивовану Джейн. — Кілька місяців тому, готуючись до можливої втечі, я потай зчитав усі коди з батькового Ключа. Тепер маю доступ до секретних порталів Курії в усіх кінцях Землі та Патрії. Там моєї появи ніхто не чекає.
— І якщо ти навчиш мене правильно натискати кнопки, — продовжила розпитувати Маріка, — то я зможу відкрити будь-який з двох сотень порталів?
Ця ідея не дуже сподобалася Кейтові. А вірніше, геть не сподобалася. Проте він не забув Марічині слова про чари покори. І не думав, що вона блефує. Послідовники також мали вельми ефективні засоби для розв’язування язика.
— Так, — сказав він, — зможеш. Але бажано, щоб у таких вилазках тебе супроводжував я.
Маріка заперечно похитала головою:
— Про це й мови бути не може. Мені дуже шкода, Кейте, Джейн, але ми не пустимо вас до вашого світу. Просто не можемо так ризикувати. Ви забагато знаєте про нас і про наш світ.
— Тобто, ми твої бранці? — запитала Джейн.
Маріка лагідно подивилася на неї:
— Авжеж, золотко, саме так і є. Невже за стільки днів перебування тут ви так і не збагнули, що стали бранцями цього світу? Певна річ, я не запроторю вас до в’язниці, нічим не обмежу вашої свободи, не утискатиму вашої гідності, вам не доведеться в поті чола заробляти собі на хліб, ви отримаєте все, чого лишень забажаєте, до ваших послуг буде весь світ… але цей світ. Повірте: при феодалізмі теж можна жити, і жити дуже непогано, якщо є гроші та належне становище в суспільстві. А це я вам забезпечу.
Джейн скрушно зітхнула:
— Ми з Кейтом уже обговорювали нашу ситуацію. І змирилися з тим, що мусимо залишитися в цьому світі.
— А щодо грошей, — додав Кейт, — то ми не обтяжимо тебе. Я маю понад два мільйони доларів готівкою, що анонімно зберігаються в сейфах різних банків. Їх треба просто забрати й перевести в золото та коштовності.
— Без проблем, — сказала Маріка. — Даси свої реквізити, і ми з Алісою все владнаємо.
— У банках знадобиться мій підпис…
— Дрібниці. Я ж відьма, хіба забув? Так його підроблю, що й ти не відрізниш. Так само з відбитками пальців та малюнком сітківки ока. Повторюю, Кейте: навіть не сподівайся, що ми пустимо тебе або Джейн до вашого світу. Там вас розшукують усі Послідовники.
— А вас з Алісою, можна подумати, не розшукують?
Маріка сумно всміхнулася йому:
— Якраз нас не розшукують. Послідовники вважають, що ми загинули. На початку нашої розмови я трохи схитрувала, не сказала всієї правди, за що перепрошую. Насправді ми не зі своєї волі залишили Норвік, нас змусили піти. Обидва портали — і старий Конорів, і той, що я недавно спорудила, — зруйновано. Не можу сказати з цілковитою певністю, щó саме сталося, але скидається на те, що замок розбомбили.
— Ага! — промовила Джейн. — Фредріксон таки зібрав більшість голосів.
Маріка запитливо глянула на неї, потім — на Кейта.
— Це від самого початку пропонував Старший Куратор Ґустав Фредріксон, — пояснив він. — Його підтримувала значна частина Курії, проте для ухвалення рішення щоразу бракувало кількох голосів. Я уважно стежив за обговоренням цього питання, щоб у разі чого негайно попередити тебе… Ох, чорт! — Лише з деяким запізненням Кейт усвідомив усю небезпеку, що загрожувала Маріці та її рідним. — Сподіваюсь, ніхто не постраждав?
— На щастя, ні, — відповіла Маріка. — Тоді в Норвіку не було нікого, крім мене, батька та Аліси. А нас завчасно попередила місіс Волш.
— Мама?! — вражено вигукнув Кейт, а Джейн лише розгублено охнула. — Ти що, розмовляла з нею?
— Так, розмовляла, — підтвердила Маріка. — Двічі, по телефону. Вона дуже хотіла переконатися, що з вами все гаразд.
— Вона знає, що з нами сталося? — запитав Кейт.
— Не зовсім. Місіс Волш вважає, що ти врешті добився мого кохання і втік до нашого світу, щоб одружитися зі мною. — При цих словах у Марічиних очах спалахнули лукаві вогники. — Ну, а Джейн втекла з тобою за компанію, бо помирилася з Алісою і вирішила бути з нею.
Джейн зашарілася і збентежено опустила очі. Маріка продовжувала дивитися на Кейта, її погляд ставав дедалі ніжнішим і млоснішим. Насилу проковтнувши клубок, що застряг у нього в горлі, Кейт промовив: