— Ні, моя люба. Я нічого подібного не казала.
— Ну, була німфоманкою, якщо вам більше до вподоби цей термін. Хай там як, а вона завела інтригу з Джекі Ефліком, а потім хотіла його кинути. Але він не бажав бути покинутим. Брат визволив її з тієї халепи, однак Джекі Ефлік ніколи не простив і ніколи не забув. Вій утратив свою роботу — його нібито зацькував Волтер Фейн, як він пояснює. Це свідчить про певні ознаки манії переслідування.
— Так, — погодився Джайлз, — і якщо це правда, то це істотний аргумент проти нього, дуже істотний.
Ґвенда повела далі:
— Гелена їде за кордон, а він покидає Дилмаут. Але він ніколи не забуває її й, коли вона повертається до Дилмаута, одружена, приїздить і навідує її. Він сказав спочатку, що приїздив один раз, але згодом визнав, що був у їхньому домі більше, ніж один раз. І невже ти не пам'ятаєш, Джайлзе, як Едіт Паджет згадала про «таємничого чоловіка в розкішному автомобілі»? Як бачиш, він приїздив достатньо часто, щоб слуги звернули на нього увагу. Але Гелена не захотіла запросити його на обід, не захотіла познайомити його з Келвіном. Можливе вона його боялася. Можливо…
Джайлз утрутився.
— Тут може бути й інша версія. А що, як Гелена була закохана в нього — і він був першим чоловіком, у якого вона закохалася, і припустімо, вона не перестала кохати його. Можливо, у них був роман і вона не хотіла, щоб хтось про це знав. Але може, він хотів, щоб вона пішла з ним, а їй він на той час уже набрид, і вона відмовилася тікати з ним… і він її вбив. І все таке інше. Лілі написала у своєму листі до доктора Кеннеді, що в ту ніч біля їхнього дому стояв шикарний автомобіль. То був автомобіль Джекі Ефліка. Джекі Ефлік також був «на місці злочину».
— Це тільки припущення, — сказав Джайлз. — Але воно здається мені обґрунтованим. Та згадаймо й про листи Гелени, адже їх також треба приєднати до нашої реконструкції. Я довго морочив собі голову, обмірковуючи «обставини», як висловилася міс Марпл, за яких Гелена була б змушена написати ці листи. Мені здається, ми можемо пояснити їх лише в тому випадку, коли вона справді мала коханця й той сподівався, що вона втече з ним. Повернімося до наших трьох можливих кандидатів. Спочатку до Ерскіна. Припустімо, він ще не був готовий покинути дружину та свій дім, але Гелена погодилася розлучитися з Келвіном Гелідеєм і поїхати кудись, де Ерскін міг би навідувати ЇЇ вряди-годи. Тоді насамперед їй би треба було приспати підозри місіс Ерскін. Тож Гелена написала кілька листів, щоб вони надійшли до її брата в належний час і створили враження, ніби вона втекла за кордон із кимось іншим. Це також добре пояснює, чому вона зберігала ім'я свого обранця в такій таємниці.
— Але якщо вона збиралася покинути чоловіка задля нього, то навіщо він її тоді вбив? — запитала Ґвенда.
— Можливо, тому, що вона раптово змінила свій намір. Раптом вирішила, що все ж таки кохає чоловіка. Він утратив над собою контроль і задушив її. А потім забрав одяг та валізу й використав листи. Це дуже гарна гіпотеза, яка пояснює все.
Таку саму гіпотезу можна застосувати й до Волтера Фейна. Думаю, скандал був би катастрофою для сільського адвоката. Гелена могла погодитися поїхати кудись недалеко, де Фейн міг би навідувати її, але вдати, ніби вона втекла за кордон із кимось іншим. Вона приготувала листи, а тоді раптом змінила намір. Волтер очманів від люті й убив її.
— А що ти скажеш про Джекі Ефліка?
— У його випадку важко знайти причину для написання листів. Я не думаю, ще скандал міг би завдати йому великої шкоди. Можливо, Гелена боялася не його, а мого батька — і тому подумала, що ліпше вдати, ніби вона втекла за кордон — а може, Ефлікова дружина мала на той час гроші, і він хотів вкласти її гроші у свій бізнес. О, так, існує багато обставин, за яких могли бути написані ті листи.
— То кому з них ви віддали б перевагу, міс Марпл? — запитала Ґвенда. — Я не думаю, що це міг бути Волтер Фейн — але…
Місіс Кокер увійшла саме в цю мить — прибрати філіжанки з-під кави.
— Пробачте мені, мем, — сказала вона. — Я геть забула. Уся ця історія з убитою жінкою й те, що ви та містер Рід були якось до неї причетні, може вам завдати тепер великої шкоди. Містер Фейн приїздив сюди пополудні й запитував вас. Він чекав десь півгодини. Схоже, він думав, ви запрошували його.