Выбрать главу

Мама каже:

— Я так розумію, в нас попереду цілий місяць веселощів і пригод. Аж поки в мене закінчаться терміни дії кредитних карток.

Вона каже:

— У нас попереду цілий місяць, якщо, звичайно, нас не піймають раніше.

Машини сигналять і ледве ухиляються від зіткнення. В покинутому золотистому «дастері» надривається радіо. Вертоліт опускається нижче.

І мама каже:

— А тепер — як із «Вальсом Голубого Дунаю». Тримай мене за руку. Міцно-міцно. — Вона мовить: — І не роздумуй ні про що. Просто біжи.

Розділ шістнадцятий

Наступна пацієнтка — жінка років двадцяти дев’яти, з великою родимкою на внутрішньому боці стегна, і ця родимка мені не подобається. При такому світлі важко зрозуміти, що саме з нею не так, але вона занадто велика, асиметрична й вилискує синім. Краї нерівні. Шкіра навколо запалена — немовби розчухана.

Я запитую в неї, чи не свербить родимка.

Я запитую, чи не було у неї в роду випадків раку шкіри.

Денні сидить поряд зі мною за столом. Перед ним — великий жовтий альбом. Він дістає запальничку і тримає над полум ям пробку він винної пляшки. Один кінець пробки вже почорнів. Денні мовить:

— Слухай, друже, ти якийсь сьогодні злий. Ні, серйозно. — Він запитує: — Ти що, все ж таки зірвався?

Він каже:

— Ти завжди, після того як кому-небудь вставиш, ходиш злий на весь світ.

Пацієнтка падає на коліна, широко розвівши ноги. Вона подається вперед і починає гойдатися, зображуючи рухи статевого акту. Її плечі, груди та лобок — усе напоказ. Усе — для нас із Денні.

Ось симптоми злоякісної меланоми:

Форма асиметрична.

Краї нерівні.

Незвичайний колір.

Діаметр більший за шість міліметрів.

Лобок у неї чисто виголений. Вона вся засмагла, гладенька та блискуча — навіть не жінка, а найдосконаліший із пристроїв, куди можна засунути кредитну карточку. Вона демонструє нам себе як у сповільненій зйомці. Її рухи — плавні, наче хвилі. У цьому приглушеному червоно-чорному світлі вона здається красивішою, ніж насправді. Червоне світло згладжує всі вади шкіри: шрами та синці, прищі та розтяжки. Білки очей і зуби здаються сліпучо-білими в чорному світлі.

Краса витвору мистецтва полягає не стільки в самому творі, скільки в допоміжному оформленні.

При такому освітленні навіть Денні має квітучий вигляд. Його альбом так і світиться жовтим. Він закушує губу. Дивиться на пацієнтку, потім — на свої замальовки, потім — знову на пацієнтку.

Вона розгойдується перед нами і кричить, стараючись перекричати музику:

— Що?!

Вона нібито натуральна блондинка. Підвищена група ризику. І я задаю їй таке запитання: чи не було в неї останнім часом різкої і незрозумілої втрати ваги?

Не дивлячись на мене, Денні каже:

— Знаєш, друже, скільки б мені обійшлася справжня натурниця?

І я кажу йому:

— Не забудь замалювати її врослі волосинки.

Я запитую пацієнтку, чи не було в неї останнім часом перебоїв у менструальному циклі або проблем із випорожненням.

Вона стоїть на колінах просто перед нами. Вона розкривається перед нами, утримуючи складки плоті двома пальцями з вугляно-чорними нігтями. Вона дивиться на нас згори вниз і питає:

— Що?!

Рак шкіри, кричу я їй, найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок у віці від двадцяти дев'яти до тридцяти чотирьох років.

Я кричу:

— Мені треба помацати ваші лімфовузли.

І Денні каже:

— Друже, так ти хочеш знати чи ні, що сказала мені твоя мама?

Я кричу:

— Мені треба помацати вашу селезінку.

Денні робить швидкі начерки паленою пробкою. Він каже:

— Чи тобі раптом стало соромно?

Блондинка відхиляється назад і лягає на підлогу. Вона збуджує собі соски. Вказівним і великим пальцями. Вона дивиться на нас, облизує губи й мовить:

— Дайкірі. — Вона каже: — Мене звати Черрі Дайкірі. Мене не можна торкати руками. До речі, а де та родимка, про яку ви говорили?

Найлегший спосіб запам’ятати, про що треба запитувати пацієнта під час першого огляду — САХА курить дур і приймає антидепресанти. Називається мнемоніка. САХА означає:

Скарги загальні.

Алергія.

Хвороби з дитинства й дотепер (також хвороби у кровних родичів).

Алкоголь.

«Курить» — ясна річ, куріння.

«Дур» — чи вживає пацієнт наркотики.

«Приймає антидепресанти» — які ліки приймає нині пацієнт, і чи не було в нього останнім часом яких-небудь стресів і неприємностей.