тити своє молоде життя, доглядаючи її, то це, на перший
погляд, заслуговує поваги. Але в очах багатьох людей, та й
в батьків Лесі – це уявляється божевільним вчинком. Невже
таку таємницю природи хтось осягне розумом, чи догада-
ється, що знайшов істину. Багато людей знає чимало таких
або подібних прикладів, але чомусь ніхто не може їх сис-
тематизувати, з’єднати в одне ціле. «А ти спробуй зроби, –
наче наказує хтось із висоти, – подумала мати, – і нехай зро-
зуміють суть цього явища не лише ті, що вміють читати і
комусь докоряти, але вміють думати».
***
Леся тяжко переживала, що Юрко вже ніколи не обі-
зветься до неї. Багато разів дзвонила йому, але завжди або-
немент був «поза зоною досяжності». Вона плакала, трем-
тіла, і батьки ніяк не могли її заспокоїти. Довго і боляче
мовчали вони, відвертаючи свій погляд вбік, бо не могли
спокійно дивитися на дочку, в очах якої бачили постійний
жаль і докір.
– А що робити? – питали тихо одне одного. – Хлопець
просив, можна сказати, благав нас, щоб дозволили йому
залишитися з нею, а ми так йому зневажливо відмовили.
Дружина жалісно кидала погляди то на дочку, то на
чоловіка і по хвилі мовила:
– Чує моє серце, що ми помилилися. Хлопець, напевно,
хотів принести радість нашій дочці, та ми його не зрозу-
міли, прийнявши за афериста, а тепер годі, щоб заспоко-
їлась дочка. Вона через таку психологічну травму може
захворіти і будемо мати на совісті, що так сталося.
Батько теж переживає, сидить нахмурившись і дов-
го-довго думає, відчуваючи як раз у раз ніби йому щось
стискує горло, годі слово промовити. Він не хотів перечити
дружині, бо давно дізнався, що причиною їхнього нещастя
винен саме він. Уже кілька років знає про це, бо пройшов
генетичне обстеження, яке хоч коштувало йому дорого, але
28
переконався, що в нього є патологічні відхилення в генах,
які привели до появи на світ хворої дочки. А ще від дале-
ких родичів дізнався, що в якомусь попередньому поко-
лінні народилася ліліпутка, яка померла молодою, хоч
деякі ліліпути живуть довгий вік. Не хотів признатися про
свою таємницю дружині, боячись, що вона може залишити
його, а це для нього був би справжній життєвий удар долі.
Він був вдячний дружині за її почуття до нього, бо з самого
початку їхніх сімейних відносин і донині не згасла, не зма-
ліла колишня пристрасть. Він гордився в думках, що така
красуня заполонила його душу, і між ними так довго три-
ває морально чиста ніжна любов, незважаючи на нещастя,
яке випало їм.
Він не здогадувався, що дружина теж знає справжню
причину появи хворої дочки, бо таємно від чоловіка про-
йшла медичне обстеження і жодних відхилень у її хромо-
сомах не виявили. Деколи навіть закрадалась думка при-
знатись про це чоловікові, але завжди щось стримувало.
Мабуть, ота перша закоханість, що не гасне з роками, а
може, щось інше, яке важко пояснити. Вона його кохала й
іншого чоловіка не хотіла шукати, але в ці дні, коли дочка
так сумує за нареченим, то трохи збайдужіла до свого бла-
говірного, якого тепер вважала винуватим і в тому, що став
причиною доччиної хвороби, і того, що так активно пере-
чив хлопцеві, щоб він залишився біля їхньої дочки.
«Мабуть, Юрко має якусь таємницю, що зв’язана з
коханням, та не хоче відразу відкрити її, а тримає глибоко
в закамарках душі і серця, щоб ніхто передчасно не діз-
нався», – подумала мати, але заговорити про це відкрито в
присутності чоловіка і дочки не сміла. Кілька днів усі були
в якісь дивній нетерплячці. Та найбільше непокоїлась Леся,
яка не тільки перебувала в очікуванні – вона страждала.
«Невже батьки казали правду, що він хоче вчинити
якусь аферу і мати з цього задоволення? – думала дівчина,
але внутрішнє почуття підказувало їй інше. – Він має най-
кращі мотиви, щоб бути зі мною разом».
29
Юрко усі ці дні теж був на розпутті, продумував, як
йому бути далі. Навіть закрадалася думка, що треба поки-
нути цю незвичну затію про бідолашну дівчину і податися
кудись далеко звідси, де його не знають або попроситися
послушником у монастир, а згодом прийняти чернечий
постриг. Нарешті вирішив ще раз випробувати долю і
подався під вечір до міста, в якому жила Леся.
Не було такого дня, щоб не повторялася вже в який раз
розмова між подружжям про Юрка. Такий незвичний крок
молодого здорового хлопця викликав у батьків не тільки