бітках по закордонах повно наших людей. Отака-то прикра
історія сталася була давно з нинішнім вашим працівни-
ком. Якщо правду сказати, то мені жаль його, сироти, але
таких, як він, нині ой як багато. Нинішній світ став якийсь
не такий, як треба. Хочете, то ще когось спитайте про нього,
бо я вже й дещо призабула.
– І за це велике вам спасибі, пані Любо, – сказав Іван
Петрович.
– Найкраще розкаже про це він сам, то його й спи-
тайте, – мовила наостанку доброзичлива пані.
«Напевно, так треба зробити», – подумав Іван Петрович
і не став ще когось розпитувати, вважаючи, що розповідь
сусідки Люби достовірна і не потребує ще чийогось підтвер-
дження. Дорогою додому роздумував, як має себе повести
з Юрком: відразу накинутись на хлопця і прогнати його
зі своєї квартири чи ще якийсь час зачекати, підготовити
44
дочку, пояснивши, що не можна їй залишатись наодинці з
хлопцем, який уже раз вчинив жорстоке побиття молодої
жінки і хлопця, відсидівши за вчинений злочин в криміналі
тривалий строк ув’язнення. А Юркові так і скаже: «Ану геть,
каторжнику нещасний, хочеш нам заподіяти якусь шкоду,
так як зробив колись своїй дружині?!» Ще інші варіанти, як
має вчинити, продумував, їдучи додому з неблизького міста.
***
Перебуваючи з Лесею наодинці, Юрко не думав про
плотські стосунки з нею, хоч вона йому іноді нагадувала
його ж слова, сказані ним колись по телефону, що будуть
займатися сексом. І тепер вона запитувала:
– Ну, коли нарешті ми станемо займатися сексом?
– Але ж ми й так кохаємось, – переконував дівчину Юрко.
– А я хочу по-справжньому, щоб було як у всіх, – напо-
лягала на своєму Леся.
– Але ж це неможливо, – казав Юрко.
– Ага, аж тепер мені стало ясно – я для тебе замала. Тоді
ми можемо зайнятись сексом нетрадиційним способом.
– Наприклад, яким? – питає хлопець і дивується із її
обізнаності.
– Оральним, чув про такий?
– Чув, але ж це збочення, а ми з тобою нормальні люди
і не можемо собі позволити те, що не прийнято робити.
У нас романтична любов або, як її ще називають, плато-
нічна, – сказав Юрко і насторожився, дивуючись, звідки
вона знає про статеве збочення?
– Але ж ми вільні люди і можемо робити те, що нам
хочеться, – блиснула очима Леся і голосно усміхнулась.
– Де ти набралася таких знань? – питає Юрко.
– Багато читала книжок, дивилася кінофільми, коли не
хотілося спати і так довго чекала на тебе, відчуваючи сер-
цем, що радість мені принесеш, а ти…
– Я теж вірив, що знайду таку дівчину, яка буде моєю, –
сказав Юрко і в його очах зарясніли сльози.
45
– Ось ти кажеш, що оральний секс, то нетрадиційний
метод, але спробувати можемо, – сміється дівчина.
Цю розмову почула мати із сусідньої кімнати і при-
йшла до них, щоб продовжити розмову, притулилась до
хлопця, поцілувавши в щоку і каже:
– Будь з нею обережний, бачиш, яка вона крихітка.
– Розумію, я прийшов до неї не для того, щоб займатися
сексом, та ще й нетрадиційним методом, а щоб кохати, а
кохання має свої нюанси, видозміни. І ви, як жінка, що вже
багато чого бачила, маєте про це знати. Хочу не добавляти вам
горя, а щоб ваша дочка зазнала того, що в такому віці отриму-
ють її ровесниці. Тому не перечте їй в такому задоволенні. У
нас буде з нею не фізична близькість, а духовна, платонічна.
Юрко знав, що якийсь час він буде позбавлений мати
інтимні зв’язки, а з Лесею у нього можлива лише роман-
тична любов. Пристрасне кохання було в нього з дівчиною і
тривало недовго. Тепер йому здавалося, що воно пройшло
повз нього, лише торкнулося крилом і зникло, залишивши
тільки біль, розчарування і неспокій.
Лесина мати, ніби відчула його внутрішню тривогу, і так
ніжно стала куйовдити його жорсткий чуб і ще раз торкну-
лась губами його жорсткої щоки. А він шепнув їй на вушко:
– Осіб до сорокарічного віку, кажуть, треба цілувати
лише в губи, а ви…
Вона усміхнулася і хитнула головою на знак згоди, але
тут же віддалилася від нього.
З недавнього часу, а саме відтоді, коли почала працю-
вати, стала для нього наче матір’ю, якої він не пам’ятає.
Інколи йому так хотілося комусь сказати – «мамо». Тепер
Сніжана Павлівна і її хвора дочка наче злились в одній іпо-
стасі: наречена, мама, жінка.
– Ну то розкажи мені про того Платона, що вигадав
таку незвичну любов, – сказала Леся.
– Отож слухай, – почав розмову Юрко, коли мати пішла
на кухню готувати вечерю. – Платон – давньогрецький філо-