поки мине 40 днів після смерті дочки, а вже тоді…
Пішов Іван додому, а Елла ще довго сиділа в задумі,
щось згадувала, наче переглядала застарілу фотоплівку, на
якій ледве проглядалися чиїсь силуети.
82
***
Цієї ночі Юркові чомусь не спалось. Довго дивився на
нічне небо, яке, здавалося, дихало тремтливим космічним
безмежжям. Вранці вийшов надвір, коли сонце тільки-но
виглянуло з-за горизонту. Падав сніг, дув легкий морозя-
ний вітер, а в сусідському дворі, на воротях якого було
написано, що приватну власність охороняє злий пес, почув
скавуління собаки. Це скавуління переходило в жалібне
скиглення. У Юрка було таке відчуття, наче хтось плаче за
покійником на цвинтарі. Уже минуло кілька днів, як він
дома. За цей час відвідав своїх далеких родаків, одному
з них впродовж двох днів помагав лагодити автомобіль,
розмовляючи на різні теми, а нині зібрався до приятеля,
з яким колись служили в армії. Армійський приятель
давно одружився, має двох дочок. У розмові почав на пра-
вах знаючого сім’янина давати Юркові свої поради, як той
має поступати, щоб безбідно жити: «Шукай собі жінку,
бо роки минають так швидко, що не оглянешся, а старість
приблудиться. Важливо у житті не спізнитися і не робити
необдуманих вчинків, як ото ти тоді скоїв. Не дивись на
дівчину, чи вона красива, чи просто симпатична, головне,
щоб була розумна і добра, бо згадай, як деколи на весіллях
співають сороміцьку пісеньку: «Котра дівка файна, котра
дівка файна, скурвитися мусить». Отак воно то, друже
Юрку, буває в житті».
Тепер, після таких довгих років неволі, Юрко часто зга-
дує про свій необдуманий вчинок, і наче камінь лягає на
душу. Міг би за цей час мати дітей, працювати на волі, а
не за колючим дротом. Цей його злочин став йому наче
клеймо і всі, мабуть, вважають, що він жорстокий чоловік,
хоч сам себе таким не вважає. Напевно, таким суворим вва-
жає і його колишня наречена, що стала на півдня йому дру-
жиною, а він – злочинцем, що мало не звів її з цього світу.
А колишні колеги теж чомусь не навідуються до нього. Але
він не дивується, бо добре знає, що ніхто не схвалював його
безжалісний вчинок. Тепер він відчуває наглу спрагу до
83
співчуття. Що має робити? Шукати молоду дівчину і розпо-
вісти їй, як він у минулому розправився зі своєю молодень-
кою обраницею. Почує таку розповідь дівчина і оминатиме
його десятою дорогою, бо побутує у багатьох людей думка,
що тюрма нікого не виправляє: яким був, таким і зоста-
ється. І це в багатьох випадках так воно і є, хоча попервах
трудно розпізнати, бо всякий із них схожий на звичайну
людину, а що там у кожного в душі, які має наміри, годі
вчасно розкрити. Юрко намагався забути свій ганебний
вчинок, але після відбутої кари, залишаючись на самоті, не
може сам собі простити, що таку жорстокість вчинив тоді,
а міг би поступити інакше, і доля, можливо, усміхнулась би
йому, а так…
Він навмисне не дзвонив до Сніжани, бо те, що задумав
її чоловік, ще нічого не вирішує. Може, вона передумає, не
схоче піти на такий життєвий крок, що завідомо робиться
з корисливих міркувань. Звичайно, їй буде нелегко зали-
шатися самій у квартирі, коли чоловік піде до іншої. Юрко
ще недавно навіть не припускав думки, що така ситуація
може статися в його житті. Інколи здавалося, що все це
йому приснилося, бо невже так спокійно, виважено, проду-
мавши заздалегідь, Іван Петрович залишить свою дружину,
та ще й порадить йому стати її другим чоловіком? Такий
варіант можна лише десь прочитати в бульварних романах,
а насправді…
Юрко чекав, сподівався, що вона першою йому подзво-
нить. Він боявся її мовчання, одначе втішав себе тим, що
скоро настає сороковий день від того часу, як пішла у
засвіти її дочка, і тоді він навіть без дзвінка появиться біля
Сніжани. Міг би й сам подзвонити, та щось стримувало.
Мабуть, не хотів показати себе таким слухняним, що тут
же захопився заміжньою жінкою, та ще й з поради її чоло-
віка. Нехай обоє знають, що він теж чогось вартий, має
свою думку й може розпорядитися собою, як сам захоче, а
не з чиєгось напучення.
84
***
Елла відразу зрозуміла, що між нею і її черговим зако-
ханцем є так багато чогось спільного, а передусім мають
однакові погляди на сімейне життя. З досвіду знає, що
треба в такому випадку не гаяти часу, а чимскоріше зама-
нити його до себе, бо Іван не розлучений і може у будь-який
момент переінакшити свої попередні наміри.