Выбрать главу

ються своїми негідними вчинками, що так вміло організу-

вали свій захист і навчають інших робити так само, як діяли

недавно самі.

Чого вартий твір «Моя боротьба», написаний суддею,

що сидів у криміналі за хабарництво, який ще й хизується

своєю творчістю, що написав книжку, давши їй назву, як

і біснуватий Гітлер, «Майн Кампф». Дивує, що наш спів-

вітчизник взяв для свого твору назву книги Гітлера – ката

167

народів і великого друга такого ж жорстокого радянського

диктатора, які обидва змагалися за світове панування.

***

Дехто з науковців вважає, що у Всесвіті можуть жити

люди, наділені ще більшими інтелектуальними здіб-

ностями, розумніші, ніж земляни, які мають інші обмінні

процеси або можуть харчуватися невідомими для нас про-

дуктами, чи зовсім не харчуватися і живуть довго, задо-

вольняючись лише духовними потребами, пересуваються

з одного місця в інше теж незвичними засобами, досі нам

не знаними. Вчені-астрономи останнім часом знайшли у

Всесвіті кілька планет, схожих на нашу Земну кулю і перед-

бачають, що на котрійсь із них можливе життя, але до цих

планет така віддаль, що дістатися до них можна через сотні

сонячних літ. Нині вчені висловлюють гіпотези, що в гли-

бині планети Земля існують високо розвинуті цивілізації.

У цьому напрямі в деяких країнах ведуться наукові дослі-

дження, щоб знайти контакт із людьми, що там живуть.

Але поки що це тільки їхні припущення, що не мають

реального підтвердження.

Люди створюють машини, літаки, зброю, комп’ютерну

техніку, яка щораз удосконалюється не сама по собі, а уміль-

цями. І ніхто не дивується, то чому ж так інколи ревно дехто

заперечує, що наш світ не має творця? Все, що є на світі,

має авторство, тобто того, хто це створив, а людина і все,

що є на Землі, створилося само собою, еволюційним шля-

хом. Чомусь лук сам по собі в процесі еволюції не перетво-

рився в автомат. Навіть ідеології різних мастей теж мають

своїх творців, які звуться ідеологами. А виходить, як дехто

думає і доказує, що творці творця не мають і цим себе ком-

прометують в очах свідомих людей. Все це відбувається в

людському суспільстві через те, що багато хто заспокоївся

придбаними статками і звужує своє перебування на цьому

світі до споживання, а не для творчого зростання. Не хочуть

бачити, як на наших очах змінюється навколишній світ і не

168

завжди на краще. Маючи чималі доходи, сучасні олігархи і

пальцем не поворухнуть, щоб посвятити себе не речам, не

комфортним розвагам, а людям, які ці багатства їм ство-

рили. Духовне збідніння тих, хто вершить долі людей, при-

зводить до черствості, відсутності співпереживання до зли-

денності навколишніх людей, а відтак у суспільстві виника-

ють хаос, бунти, які закінчуються страшними трагедіями,

втратою людських моральних цінностей і настає в більшо-

сті дисгармонія особистості. А щоб знову прийти від хаосу

до порядку, промине чимало літ. І як тут не згадати слова

Гете, що «життя, на жаль, коротке, а шлях до досконалості

далекий». Отож треба так жити, щоб не прийти до межі

життя з порожньою і чорною душею. А шлях у вічність

такий короткий, як і саме життя.

***

Ніхто нині не заперечує, що все у світі має причин-

но-наслідковий характер. Причина і наслідок – філософські

категорії, які лежать ніби на поверхні й ні в кого не виклика-

ють сумніву. Але є, на мій погляд, речі, які не вкладаються в

прості явища людської свідомості. Мені не раз доводилось

вступати в полеміку про причину того чи іншого явища,

виникнення хвороби. Колись навіть написав наукову статтю

про причину хвороб взагалі і доказував у ній, що етіологію

тої чи іншої хвороби можна звести до моноетіології, тобто,

що хвороба виникає або, власне, має лише одну причину.

У попередні кілька років нагромадилося стільки недо-

брого, прикрого, що веде або вже привело до депресії,

суму, нудьги, і я почав аналізувати крок за кроком причину

і наслідок того чи іншого неприємного явища, що гнітить

душу, знесилює і так стомлене серце. Згадую свого покій-

ного тата Миколу, який прожив довгий вік, покинувши цей

світ на 91 році життя. Причиною смерті у Свідоцтві про

смерть сільський лікар написав – «хронічний бронхіт». Не

перечив йому, бо ескулап мусив щось написати. Насправді

помер тато від старості. Людина народжена, щоб вмерти.

169

Добре, коли Бог дає людині довгий вік без хвороб і тяж-