Выбрать главу

Ставлення населення до путінського режиму відображає структуру російського суспільства. Можливо, половина населення не проти, щоб Путін залишився при владі на п’ятий президентський термін після того, як у 2024 році закінчиться його нинішній шестирічний термін. Ця ж половина вважає, що вирок, винесений Олексію Навальному, опозиційному активісту, який хворіє у в’язниці, є адекватним. Серед іншої половини є багато критиків системи, але також багато тих, хто не готовий зайняти відкриту позицію.

Російське суспільство неоднорідне. Близько 25 відсотків людей - це освічені мешканці великих міст, де опозиція до Путіна найсильніша. Приблизно стільки ж, може, трохи менше, живуть в “електоральних султанатах”, тобто на територіях, де панують феодальні і навіть родоплемінні порядки. Решта 50-60 відсотків живуть в індустріальному суспільстві середини двадцятого століття - у так званих “моногородах” та інших міських районах центральної Росії, де є лише два-три великих підприємства. Тим часом населення великих міст сильно змінилося через приплив мігрантів з Центральної Азії. З усіх цих причин я не впевнений, що ми можемо очікувати швидких позитивних політичних змін у Росії під тиском громадськості.

За Путіна влада свідомо прагнула відродити імперські рефлекси російського населення, а це включає в себе прищеплення менталітету, який може збочено ототожнювати успіх у бізнесі з іноземними зазіханнями. Цей аргумент був використаний для виправдання нападу Кремля на ЮКОС, і є незліченна кількість інших прикладів, включаючи сумнозвісну справу Магнітського, яка привернула увагу світової спільноти до практики спонсорованого державою корпоративного рейдерства - російською мовою “рейдерство” - і привернула увагу світової громадськості.

У червні 2007 року озброєна міліція здійснила рейд до московського офісу процвітаючого інвестиційного фонду Ермітаж Капітал, яким керує британо-американський фінансист Вільям Браудер. Поліцейські представилися співробітниками Служби економічної безпеки ФСБ і заявили, що мають право конфіскувати документи і комп’ютери в рамках податкової перевірки. Насправді вони здійснювали класичну операцію рейдерства, в результаті якої три дочірні компанії Ермітаж були конфісковані за фальшивими звинуваченнями.

Співробітники ФСБ, які проводили обшук, діяли не поодинці; вони заручилися підтримкою корумпованих правоохоронців і суддів, які були частиною афери. Використовуючи вилучені реєстраційні документи компанії, співробітники ФСБ та їхні спільники змогли здійснити шахрайство, в ході якого вони вимагали (і отримали) відшкодування 230 мільйонів доларів податків, які Ермітаж сплатив російській державі. Коли юрист компанії Сергій Магнітський виявив, що рейдери вимагають фіктивного відшкодування податків від імені Ермітаж, він подав офіційну скаргу, але був заарештований тією ж міліцією, яка брала участь у змові. У листопаді 2008 року він постав перед суддею і був звинувачений в ухиленні від сплати податків. Під час попереднього ув’язнення на Магнітського чинився тиск, щоб він уклав угоду і дав свідчення проти Браудера. Йому погрожували і відмовляли в ліках через серйозні проблеми зі здоров’ям, але він відмовився давати неправдиві свідчення. 16 листопада 2009 року, після 11 місяців ув’язнення, Сергій Магнітський помер у камері тюремної лікарні, перебуваючи в наручниках у стресовому положенні. Пізніше Європейський суд з прав людини постановив, що він утримувався в умовах, які становили “нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження, - а також зазнав недбалості і відсутності належної медичної допомоги, що порушує статтю 3 Європейської конвенції з прав людини.

Справа Магнітського викликала міжнародне обурення, що спонукало Конгрес США прийняти закон, спрямований проти осіб, прямо чи опосередковано причетних до його арешту і смерті. Закон Магнітського, підписаний президентом Бараком Обамою в грудні 2012 року, назвав низку російських чиновників, яким відтепер буде заборонено в’їзд до Сполучених Штатів або користування банківською системою США. Канада, Велика Британія та інші європейські країни запровадили власні санкції.

У липні 2017 року Білл Браудер, виступаючи в юридичному комітеті Сенату США, засвідчив, що обмеження, передбачені Законом Магнітського, впливають на тих, проти кого вони спрямовані, в тому числі і на самого Путіна. - Президент Путін є… найбільшим олігархом в Росії і найбагатшою людиною в світі, - сказав Браудер. За моїми оцінками, за 17 років перебування при владі він накопичив 200 мільярдів доларів нечесно отриманих прибутків від таких операцій. Він зберігає свої гроші на Заході, і всі його гроші на Заході потенційно можуть бути заморожені та конфісковані. Тому він має значний і дуже особистий інтерес у тому, щоб знайти спосіб позбутися санкцій Магнітського.