Вивчивши записи камер відеоспостереження, на яких Петров і Боширов гуляють у Солсбері, Скотланд-Ярд дійшов висновку, що цей перший візит був розвідувальною поїздкою, щоб знайти і оглянути будинок, де жили їхні мішені - Сергій Скрипаль і його дочка Юлія. Коли вони повернулися наступного дня і провели в місті набагато більше часу, присутність ГРУшників збіглася з моментом отруєння Скрипалів.
- Можливо, ми дійсно наближалися до будинку Скрипалів того дня (4 березня), - знизав плечима Боширов, але потім виправився. Але ми не знаємо, де він знаходиться, тому я не можу сказати напевно… В обід знову пішов сніг, тому ми покинули Солсбері раніше, ніж планували. - На запитання, чи не перевозили вони “Новачок” у флаконі з-під парфумів Ніна Річі, чоловіки висловили недовіру. - Ми нормальні хлопці, - засміявся Боширов. Було б нерозумно для нормальних хлопців перевозити жіночі парфуми. Британська митниця завжди перевіряє весь багаж, тож у них виникли б питання щодо нормальних хлопців, які везуть жіночі парфуми в багажі, чи не так…
Руслан Боширов і Олександр Петров зірвалися під час виконання завдання вбити Сергія Скрипаля
- *
Навіть інтерв’юер аРТі Маргарита Симоньян, яка сама є активною учасницею пропагандистської шаради, не змогла приховати свого здивування від грубості заперечень чоловіків. В одному з моментів інтерв’ю вона змарніло дивиться на них і каже: - Ви, здається, спітніли… Можливо, вам потрібен кондиціонер?.
В іншій незграбній піар-вправі Чарлі Роулі запросили до російського посольства в Лондоні, де посол Олександр Яковенко був сфотографований, вітаючи людину, яку ледь не вбили емісари боса Яковенка і чия партнерка померла від їхніх рук болісною смертю. Цинічно вигадуючи “альтернативні факти”, Яковенко сказав Роулі, що, ймовірно, американці або чехи отруїли його і Дон, і запросив його приїхати до Москви, де він “отримає краще лікування, ніж у Великобританії”, і, можливо, навіть зможе зустрітися з Володимиром Путіним.
Події 2018 року і публічна реакція Кремля на них мають безпомилкові ознаки незліченних подібних операцій у минулому. Мені відомо, що кремлівські спецслужби продовжують виробляти хімічну зброю, яка заборонена міжнародними договорами. Вони робили це за радянських часів і роблять це зараз. Секретні лабораторії виробляють отрути, які призвели до низки нерозкритих смертей, на додаток до нападу на Олексія Навального. Відколи Путін прийшов до влади, потужності отруйних лабораторій, схоже, розвивалися і оновлювалися відповідно до нових досягнень біохімічних наук, йдучи в ногу з потребами Кремля в конкретних отрутах для конкретних операцій. Основна вимога, схоже, полягає в тому, що симптоми, які вони викликають, повинні утримувати медиків і слідчих інших країн від ідентифікації руки Кремля.
Наприклад, використання полонію при вбивстві Олександра Литвиненка у 2006 році було свідомим розрахунком. Полоній розчиняється у воді і не має смаку, тому людина навряд чи навіть зрозуміє, що на неї напали; і, на відміну від більшості інших отрут, протиотрути від нього не існує. ФСБ добре знала, що випадки опромінення полонієм настільки рідкісні, що лікарі не роблять аналізів на нього, а це означає, що причину смерті навряд чи вдасться встановити.
У випадку з Литвиненком ФСБ не пощастило. Вони розраховували на те, що більшість жертв отруєння полонієм помирають протягом декількох днів, але міцна фізична форма Литвиненка дозволила йому прожити три тижні, що дало медикам Лондонського госпіталю Університетського коледжу час дослідити всі можливі причини його хвороби. Лише за день до смерті вони нарешті перевірили його на наявність полонію; якби Литвиненко помер на день раніше, вбивці залишилися б непоміченими. І якби лікарі не з’ясували, що це був полоній, британська поліція ніколи б не відстежила його характерний слід альфа-випромінювання через Лондон і назад до Москви.
За часів Володимира Путіна різко зросла кількість політичних отруєнь. Анну Політковську, журналістку-розслідувача, яка критично писала про діяльність Путіна в Чечні, безуспішно намагалися отруїти, перш ніж вона була застрелена в 2006 році. Антикремлівського президента України Віктора Ющенка нагодували смертельним діоксином під час вечері в 2004 році з лояльними до Москви силовиками, але він вижив, отримавши спотворюючі травми. У 2003 році Юрій Щекочихин, активний опозиційний депутат російської Думи, помер від наслідків нез’ясованого радіаційного опромінення. У 2004 році Роман Цепов, колишній охоронець мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака і, на короткий час, Володимира Путіна, був отруєний невстановленою речовиною. Офіційне розслідування визнало причину смерті недоведеною, але джерела в слідчій групі припустили, що симптоми були схожі на радіаційне отруєння. А в серпні 2020 року російський опозиційний активіст Олексій Навальний провів два з половиною тижні в комі після отруєння новим типом “Новачка” під час повернення з Сибіру до Москви. Слідство встановило особи агентів ФСБ, які намазали смертельну нервово-паралітичну речовину на одяг Навального, але російська влада відмовилася порушити проти них кримінальну справу, заявивши, що немає доказів скоєння злочину.