Я сам пройшов точно такий самий шлях 18 років тому, тому я краще за інших розумів, чому Навальний пішов на свідомий крок - ув’язнення, можливо, на тривалий термін. Як я вже пояснював раніше, я знав, що коли я протистояв Путіну в 2003 році, мене, швидше за все, заарештують.
Я вказував на корупцію в Кремлі Володимира Путіна, і Олексій Навальний робив те ж саме. Після того, як його отруїли, його відправили на лікування до Німеччини, і він міг би легко залишитися у відносній безпеці за кордоном. Він вирішив повернутися, бо хотів вплинути на майбутнє Росії, але був заарештований на виході з московського аеропорту. Як і мене, його судили за безглуздим звинуваченням у розкраданні. У лютому 2021 року суд засудив його до трьох з половиною років виправно-трудового табору, а в лютому 2022 року він знову постав перед судом за звинуваченнями, які передбачають максимальне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
Чи змінить щось жертва Навального? Я сподіваюся, що так. Я можу з упевненістю сказати, що моє викриття корупції в Кремлі, а потім десять років ув’язнення в якості політичного в’язня допомогли набагато більшій кількості росіян усвідомити великі питання, що стоять перед нашою країною сьогодні. Це дало мені можливість продовжувати просувати цінності свободи і демократії. Кинути Олексія Навального у в’язницю і тримати його там може здатися рішенням для Путіна, але це створює дуже публічного мученика, якого світу буде важко ігнорувати.
Для російського народу, навіть для тих, кому не подобаються такі фігури, як Навальний, існує визнання того, що готовність терпіти переслідування і ув’язнення є ознакою чесності в переслідуванні моральної мети. Пам’ять про дисидентів радянських часів, таких як Сергій Ковальов, Анатолій Щаранський, Людмила Алексєєва та лауреат Нобелівської премії миру Андрій Сахаров, залишається сильною. Навальний у в’язниці - це точка згуртування. Для значної частини російської інтелігенції він робить ситуацію чорно-білою - ти можеш або підтримувати Путіна і продовження статус-кво в Росії, або підтримувати боротьбу за демократію через Навального.
Були заклики до мене зайняти більш центральну роль в опозиційній політиці, і це те, що я розглядав у минулому. Але я не хочу повторювати приклад Бориса Березовського, який приїхав до Лондона і виступив проти Путіна, не досягнувши багато чого, а потім попросив Кремль дозволити йому повернутися до Росії і помер, так і не дочекавшись цього. Натомість я прагну працювати з усіма представниками прогресивної опозиції, включаючи Навального, Гаррі Каспарова, Андрія Пивоварова, Дмитра Гудкова та інших. Я хочу зробити свій конструктивний внесок, об’єктивно оцінюючи відносини між Сходом і Заходом, запропонувати рішення, які підуть на користь народам Росії, Америки і всього світу. Зараз, коли історія прискорює свій хід, я як ніколи переконаний, що майбутнє за нами. Існує достатньо доказів того, що режим Путіна впадає у відчай, вдаючись до все більшого насильства і репресій, щоб перешкодити прагненням російського народу. Рішення про вторгнення в Україну було безвідповідальною авантюрою, яка може обернутися проти Путіна та його оточення. Це момент, щоб знайти надію і почати діяти.
Олексій Навальний на судовому засіданні в Москві, лютий 2021 року
- *
Навесні та влітку 2021 року відбулася дуже публічна демонстрація відчайдушної боротьби Кремля, який намагається стримати хвилю змін. Стіна електричної підстанції в Пушкарському парку в Санкт-Петербурзі стала місцем для дослідження пам’яті, правди і свободи, яке підсумувало динаміку режиму, охопленого панікою. У ніч на 14 липня на стіні підстанції з’явився банер. У стилі альбому “Револьвер” групи “Бітлз” на ньому було зображено низку облич, які впізнає більшість росіян, зокрема вбитих журналісток-розслідувачів Анни Політковської та Анастасії Бабурової, вбитого опозиційного політика Бориса Нємцова, вбитої правозахисниці Наталії Естемірової та інших жертв боротьби за свободу вираження поглядів.
Напис на банері “Герої новітнього часу” був вшануванням тих, хто мав сміливість ставити питання режиму Володимира Путіна і втратив життя внаслідок цього. Це також було відсиланням до муралу, який раніше ненадовго прикрашав стіну підстанції - усміхнене зображення Олексія Навального під назвою “Герой нової епохи.