Ще один крок, і далі — прірва. Аж ген, глибоко внизу, під кам'яною терасою, видніються гострі, як зуби акули, стрімчаки.
Дівчина зупинилась. Можна було б кинутися на Кейз-Ола, але це означало б неминучу загибель.
— Ну?.. — злісно засміявся Кейз-Ол. — Ставай на коліна, дівчисько, благай про помилування. Я подарую тобі життя… і запроторю до будинку розпусти.
Перед очима Тессі вмить перебіг цілий ряд облич. Виснажена жінка з Комітету Захисту Миру в кафе «Розбите серце». Батько і татусь Кольрідж в лабораторії. Люстіг і Ейр Літтл у затопленому Сан-Клеї. Професор Лайн-Еу — такий, яким вона бачила його востаннє. І над усім — очі Айта, очі коханого.
Пам'ять живих і мертвих не дозволяла їй піти на ганьбу навіть в ім'я порятунку, бодай з метою вихитрувати час.
— Стріляй! — зухвало вигукнула Тессі. — І знай: скільки б ти не натискував на кнопку, твої страшні ракети не зрушать з місця, а тебе все одно повісять. Стріляй!
— Чудово! — вигукнув Кейз-Ол. — Люблю відвертість. Доведеться виконати твоє прохання, дівчинко. Але спочатку я тобі дещо покажу… — він поглянув на годинник. — Зараз двадцять чотири години шістдесят сім хвилин. Отже, дві хвилини тому ракети помчали на північ!
За кілька кроків від металевої потвори лежала Мей. Тессі смикнулась до неї, але Кейз-Ол міцно схопив її за лікоть.
— Постривай! Сколопендро, увага!
Тессі не зрозуміла, що сталося в наступну мить. Сколопендра раптом рвучко окрутнулась, і відразу ж по тому пролунав дикий зойк.
Кейз-Ол борсався в обіймах металевих сяжків, які скручували його все міцніше й міцніше.
— Стоп! Стоп! Виконуй мій наказ! — кричав він.
Ні, сколопендра вже не корилася тому, хто прагнув бути її володарем. Та тільки сталося це надто пізно!
Тессі кинулась до Мей. Ридаючи, впала поруч.
Мей повільно розплющила повіки. Промовила ледве чутно:
— Підведи… мені… голову…
Тессі виконала її прохання.
На відстані двох кроків скручений, неспроможний зробити бодай рух, стояв Кейз-Ол. В його очах не було страху, тільки зненависть. Мей ковзнула по ньому поглядом, як по порожньому місці, і задивилася на море.
— Як я втомилась, Тессі, — прошепотіла вона. — Як я страшенно втомилась…
Повільно заплющилися сумні сині очі, поникла золота голова. Тессі притиснула її до грудей у мовчазному розпачі. Вона володіла секретом чудесних препаратів Ц та КМ, які могли не тільки зберегти життя в тілі, а й відновити його, але тут, на цьому безлюдному острові, дівчина була безсилою.
Цариця краси, міс Мей, а насправді Майола вмирала.
На терезах історії
Не поблякли Сонця. Не потьмарилося небо. Не пролунав на весь світ урочистий реквієм. Та й справді: в ім'я чого б ото? Загинула одна з найкрасивіших жінок Монії. Але ж на велетенській планеті щосекунди вмирають і народжуються сотні людей, і, може, саме в цю мить з'явилась та, яка стане з часом ще красивішою за Майолу.
Окремі люди в протилежних ворожих таборах — як клітинки в тілах вояків, що стали на двобій. Загибель однієї чи навіть багатьох клітинок — ніщо. Далеко важливіше те, чи на повну потужність та чи злагоджено працюють всі інші. Перемога чи поразка залежить не від одинаків, а від мільйонів, хоч вагу мають і найдрібніше, і найвеличніше.
Дев'ятого дня Другого місяця Шістнадцятого року Атомної ери Пірейї на терези історії було покладено все.
Далеко-далеко від Монії, на крихітному острівці посеред Бурхливого океану, оскаженілий недолюдок натиснув на фатальну кнопку потай від усіх. Він здійснив свій мерзенний задум.
Існувала тільки одна можливість боротись проти балістичних ракет: пустити назустріч їм такі ж ракети-перехоплювачі, щоб ядерні вибухи сталися десь у стратосфері. Коли б це хоч на рік пізніше — може, вдалося б використати новий вид захисту, чудесні випромінювачі резонансних променів. Тоді б водневі бомби просто порозсипалися б на атоми. Коли б навіть на кілька місяців пізніше — ракети-перехоплювачі було б обладнано антиречовинними зарядами. Тоді при зіткненні двох видів матерії стався б ще сильніший вибух, але після нього не лишилося б смертельної для всього живого радіоактивної хмари.
Однак атомні резонансні випромінювачі тільки проходили першу стадію випробувань, а ракет з антиречовиною у СКД було лише близько двохсот.
Усе, все зважувалося на терезах історії того знаменного дня: пильність і працьовитість, талановитість і чесність, хоробрість і хитрість.
Містер Кейз-Ол вжив найсуворіших застережних заходів, аби ніхто не підслухав і не перехопив сигнал початку операції «Блискавка». Недарма Мей прагнула бути поруч трильйонера в ту мить, коли він наміриться натиснути на кнопку. Якщо навіть не вдалося б перешкодити цьому, дівчина послала б по радіо короткий умовний знак — конче необхідний, бо балістичні ракети мчать з космічною швидкістю, і радіолокатори зафіксують їх надто пізно. Майола подати цей сигнал не встигла. Зате його подав професор Ейр Літтл.