— Так, — сказав він. — Die Funf Todesarten. П'ять смертей. Цікаво, що вона німецькою…
— У нього багато німецьких книжок, — сказала Келлі.
— Справді? От покидьок. Ніколи мені не казав.
— Це щось означає? — спитала Келлі.
— Так. Ти не могла б мені подати збільшувальне скло?
Келлі дала йому лупу зі столу.
— Що це означає?
— П'ять Смертей — це давні вулканічні острови, — відповів він. — Це означає, що геологічно вони дуже багаті. Ще в двадцятих роках німці хотіли видобувати там корисні копалини. — Він подивився на зображення, примружившись. — Так, це ті острови, жодних сумнівів. Матанцерос, Муерте, Такано, Сорна, Пена… Усі назви смерті та руйнування… Добре. Гадаю, що ми на правильному шляху. Чи є у нас будь-які супутникові знімки зі спектральним аналізом хмарності?
Арбі спитав:
— Це допоможе нам знайти об’єкт Б?
— Що? — розвернувся Малкольм. — Що ти знаєш про об’єкт Б?
Арбі сидів за комп’ютером, продовжуючи працювати.
— Нічого. Лише те, що доктор Левін шукав об’єкт Б. І ця назва була у файлах.
— Яких файлах?
— Я відновив деякі файли «ІнДжен» на цьому комп’ютері і, шукаючи старі записи, я знайшов згадки про об’єкт Б… Але вони дуже заплутані. Як ця, наприклад. — Він відхилився вбік, щоб Малкольм міг глянути на екран.
Малкольм насупився.
— Цікаво, але не дуже корисно. Це нічого не каже нам про острів — або про те, чи острів це взагалі. Що ще у вас є?
— Ну… — Арбі поклацав по клавіатурі.— Подивіться. Ось це.
Малкольм сказав:
— Добре, це острів. І об’єкт Б має мережу — але мережу чого? Комп’ютерів?
— Не знаю, — відповів Арбі.— Можливо, радіомережу.
— Для чого? — запитав Малкольм. — Для чого може використовуватися радіомережа? Це не дуже корисно.
Арбі знизав плечима. Він сприйняв це як виклик і знову почав несамовито натискати клавіші. А потім вигукнув:
— Зачекайте! Ось іще один файл. Якщо я зможу його відкрити… Ось!
Він відсунувся від екрану, щоб інші могли бачити.
Малкольм подивився і сказав:
— Дуже добре. Дуже добре!
ОБ’ЄКТ Б ЛЕГЕНДИ
СХІДНЕ КРИЛО
ЗАХІДНЕ КРИЛО
ВАНТАЖНИЙ ПРИЧАЛ
ЛАБОРАТОРНИЙ БЛОК
ВХІД ДО БУХТИ
ВІДДАЛЕНЕ ОСНОВНЕ ЯДРО
ГЕОТУРБІНА
МАГАЗИН
РОБОЧЕ СЕЛИЩЕ
ГЕОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР
ЗАПРАВНА СТАНЦІЯ
БАСЕЙН/КОРТ
ПОЛЕ ДЛЯ ГОЛЬФУ
БУДИНОК КЕРУЮЧОГО
СТЕЖКА З ПЕРЕШКОДАМИ
ГАЗОГОНИ
ПОСТ ОХОРОНИ № 1
ПОСТ ОХОРОНИ № 2
ТЕПЛОВІ ЛІНІЇ
РІЧКОВА ПРИСТАНЬ
ЧОВНЯРСЬКА СТАНЦІЯ
СОНЯЧНІ БАТАРЕЇ № 1
БОЛОТЯНИЙ МАРШРУТ
РІЧКОВИЙ МАРШРУТ
ГІРСЬКИЙ МАРШРУТ
ЗАГАЛЬНИЙ МАРШРУТ
КАНАТНА ДОРОГА ЗАГОРОЖІ
— От тепер вже можна орієнтуватися, — сказав Малкольм, переглядаючи список. — Можеш це роздрукувати?
— Звичайно, — засяяв Арбі.— Це справді добре?
— Так, — сказав Малкольм.
Келлі глянула на Арбі і сказала:
— Арбі, це текстові написи, що йдуть разом з картою.
— Ага, я теж так думаю. Круто, еге ж? — Він натиснув кнопку і відправив зображення на принтер.
— Арбі,— сказала Келлі.— Не сиди. Давай, відновлюй мапу! Це те, що нам дійсно потрібно!
— Я не знаю, чи зможу, — відповів Арбі.— Це запатентований 32-бітний формат. Я маю на увазі, це велика робота.
— Годі скиглити. Просто бери й роби.
— Це неважливо, — сказав Малкольм. Він відійшов від супутникових знімків, що висіли на стіні.— Це неважливо.
— Неважливо? — перепитав трохи зачеплений за живе Арбі.
— Ні, Арбі. Можеш зупинитися. Я впевнений, що з того, що ти вже знайшов, ми зможемо ідентифікувати цей острів.
Джеймс
Ед Джеймс позіхнув і глибше засунув у вухо навушник. Він хотів переконатися, що справді отримав те, що треба. Він посунувся у водійському сидінні свого «Тауруса», намагаючись зручніше вмоститися і не задрімати. У нього на колінах працював маленький магнітофон, поруч лежав блокнот та обгортки з двох «біг маків». Джеймс подивився через вулицю на будинок, де була квартира Левіна. На третьому поверсі горіло світло.
Жучок, що його він встановив там минулого тижня, працював відмінно. Крізь навушники він почув, як хтось із дітей говорить:
— Як?
А потім кульгавий хлопець, Малкольм, сказав:
— Доказом є те, що багато логічних ланцюжків перетинаються у одній точці.