Запитання: Ви не були з нею знайомі?
Відповідь: Ні.
Запитання: Ваш хазяїн рідко ходив пішки?
Відповідь: У нього було три машини.
Запитання: Сам він не вмів водити?
Відповідь: Ні. Всюди возив його я.
Запитання: Навіть на вулицю Етуаль?
Відповідь: Так.
Запитання: Вам відомо, з ким він там зустрічався?
Відповідь: Із своєю кралею.
Запитання: Ви знайомі з нею?
Відповідь: Я їх возив. Вони іноді відвідували ресторан на Монмартрі.
Запитання: Останнім часом Фюмаль не намагався обійтись без вас?
Відповідь: Не розумію.
Запитання: Ну, скажімо, не просив підвезти куди-небудь, а потім пересідав на таксі.
Відповідь: Я такого не помічав.
Запитання: Він ніколи не наказував зупинитись перед поштовим кіоском або паперовою крамницею? Чи, може, доручав купити паперу для листів?
Відповідь: Ні.
В одному місці було таке:
Запитання: Ви його вважаєте добрим хазяїном?
Відповідь: Добрих хазяїв не існує.
Запитання: Ви його ненавидите?
Мовчанка.
Запитання: Чи була Луїза Бурже в інтимних стосунках з паном Фюмалем?
Відповідь: Коли б цей кнур лише спробував зачепити її, я б йому показав…
Запитання: Він не пробував?
Відповідь: Ні, і тим краще для нього.
Запитання: Ви його обкрадали?
Відповідь: Пробачте?
Запитання: Нас цікавить, чи не привласнювали ви частину грошей, що відпускались на пальне, на ремонт тощо.
Відповідь: Бачу, що ви його не знали.
Запитання: Він був заощадливий?
Відповідь: Більшого гнилоїда я не бачив!
Запитання: Отже, ви не мали жодних прибутків, крім платні?
В справі Луїзи Бурже Мегре прочитав:
Запитання: Ваш хазяїн ніколи не пропронував вам спати з ним?
Відповідь: Для цього він мав окрему дівчину.
Запитання: Він не перебував в інтимних стосунках з дружиною?
Відповідь: Це мене не стосується.
Запитання: Вам ніхто не пропонував грошей за те, щоб ви впливали на пана Фюмаля або, скажімо, повідомляли про його плани?
Відповідь: Він не піддавався нічиєму впливу і нікому не довіряв своїх планів.
Запитання: Скільки ще років ви сподівались служити в нього?
Відповідь: Якнайменше.
Жермен — та з прислужниць, яка прибирала кімнати, була родом із Сен-Фіакра, де ще й досі жив її брат. Колись він був половинщиком у графа, але після того, як Фюмаль купив маєток, їм обом довелось наймитувати.
Запитання: Як ви опинилися в цьому будинку?
Відповідь: Я була вдова і працювала у брата. Коли пан Фюмаль купив ферму, він запропонував мені переїхати до Парижа.
Запитання: Ви були тут щасливі?
Відповідь: Коли я була щасливою?!
Запитання: Ви любили хазяїна?
Відповідь: Він нікого не любив.
Запитання: А ви?
Відповідь: В мене нема часу думати про це.
Запитання: Ви знали, що брат пані Фюмаль часто ночує на третьому поверсі?
Відповідь: Це мене не стосується.
Запитання: Вам ніколи не спадало на думку, що про це слід сказати хазяїнові?
Відповідь: Хазяйські справи нас не обходять.
Запитання: Ви сподіваєтесь залишитись служити у пані Фюмаль?
Відповідь: Я працюватиму так, як працювала все життя. А робота завжди знайдеться.
На столі задзвонив телефон. Мегре зняв трубку. Дзвонили з комісаріату на вулиці Местр на Монмартрі.
— Ми затримали того типа, якого ви шукаєте.
— Кого саме?
— Еміля Лантена. Він був у бістро біля площі Кліші.
— П'яний?
— Як дим.
— Він нічого не розказував?
— Нічого.
— Привезіть його до Сюрте. Зараз я там буду.
Автоматичного пістолета, з якого було вбито Фюмаля, і досі не знайшли, хоч уже обшукали весь будинок.
Сидячи в одному із крісел в стилі Ренесанс, месьє Жозеф нервово гриз нігті, вже втретє чекаючи допиту.
6. ЛЮДИНА В КЕЛІЇ ТА ВІДБИТКИ ПАЛЬЦІВ НА ПИСЬМОВОМУ СТОЛІ
О п'ятій Мегре прибув до Сюрте. Там уже горіли лампи. Позаду залишився ще один день без сонця. Важко було навіть уявити, що воно ще існує Десь поза товстелезним шаром зловісних хмар.