Відповідь: Точно не скажу. О пів на одинадцяту я ще поставила будильник.
Запитання: Ви нічого не чули протягом ночі?
Відповідь: Нічого.
Запитання: Ви знали про те, що Еміль Лантен відвідує свою сестру?
Відповідь: Це всі знали.
Запитання: Хто це «всі»?
Відповідь: Ноемі, кухарка…
Запитання: Як це могла знати кухарка, коли вона не буває нагорі?
Відповідь: Я їй сказала.
Запитання: Навіщо?
Відповідь. А тому що, коли він приходить, їй доводиться готувати на двох.
Запитання: Віктор про це теж знав?
Відповідь: Вікторові я нічого не казала. Не довіряю я йому. Але від нього важко щось приховати.
Запитання: А секретарка?
Відповідь: Мабуть, Фелікс їй розповів.
Запитання: А звідки це стало відомо Феліксу?
Відповідь: Від Ноемі.
Таким чином, в домі всі, за винятком, можливо, самого тільки хазяїна, знали, що в кімнатці на третьому поверсі ночує Еміль Лантен.
Квартира месьє Жозефа була якраз над цією кімнатою.
Запитання: Ви знаєте Еміля Лантена?
Відповідь: Я знав його ще до того, як він спився.
Запитання: Лантена зруйнував його шуряк?
Відповідь: Люди, що збанкрутували, завжди перекладають вину на когось.
Запитання: Ви гадаєте, що він погано вів справу?
Відповідь: Він вважав себе хитрішим, ніж був насправді.
Запитання: І зіткнувся з кимось по-справжньому хитрим?
Відповідь: Нічого не вдієш. В комерції перемагає найкмітливіший.
Запитання: Потім він, мабуть, просив шуряка позичити йому грошей?
Відповідь: Напевне.
Запитання: І марно?
Відповідь: На світі багато невдах. Всіх не врятуєш, хоч би який ти був багатий.
Запитання: Ви зустрічали його в цьому будинку?
Відповідь: Кілька років тому.
Запитання: Де саме?
Відповідь: В кабінеті у хазяїна.
Запитання: Що між ними відбувалось?
Відповідь: Хазяїн виганяв його геть.
Запитання: Відтоді ви його не бачили?
Відповідь: Бачив якось на вулиці біля Шателен. Він був п'яний.
Запитання: Він з вами розмовляв?
Відповідь: Він просив мене переказати його шуря-кові, що той шахрай.
Запитання: Ви знали, що він інколи ночує в цьому будинку?
Відповідь: Ні.
Запитання: Коли б ви про це довідались, то сказали б хазяїнові?
Відповідь: Цілком можливо.
Запитання: Ви не певні?
Відповідь: Я про це не думав.
Запитання: З вами про це ніхто не розмовляв?
Відповідь: Зі мною уникали розмов.
Це було справді так. Слуги не любили месьє Жозефа, і загальне почуття щодо нього найкраще висловила Ноемі.
Відповідь: Він живе в цьому будинку, як миша в стіні. Ніхто не знає — ні коли він іде, ні коли повертається, ні, навіть, що він робить.
Проте свідчення месьє Жозефа щодо минулого вечора збігались з тим, що засвідчили інші. Коло дев'ятої тридцяти месьє Жозеф подзвонив швейцарові, і той відчинив йому хвіртку.
Запитання: Чому ви не ввійшли через чорний хід? Адже у вас був ключ?
Відповідь: Чорним ходом я користувався, коли було пізно або коли повертався просто до себе.
Запитання: Цього разу ви ще затримались на другому поверсі?
Відповідь: Кажу втретє — так.
Запитання: Пан Фюмаль був ще живий?
Відповідь: Як ми з вами.
Запитання: Про що ви розмовляли?
Відповідь: Про справи.
Запитання: В кабінеті більше нікого не було?
Відповідь: Ні.
Запитання: Фюмаль вам не сказав, що когось чекає?
Відповідь: Сказав.
Запитання: Чому ви про це раніше не розповіли?
Відповідь: А мене про це не питали. Пан Фюмаль чекав Гайярдена і знав, чого тому треба. Він сподівався випросити вільготи. Ми вирішили йому відмовити.
Запитання: Ви не залишились, щоб бути присутнім на розмові?
Відповідь: Ні.
Запитання: Чому?