Выбрать главу

Але минають роки. Поки вплив Лоурі набуває дедалі більшої агресії, рішення не буде. Дані є дублікатами, витягнутими з Нуль-зони, і або взагалі не піддаються розгадці, або «відмовляються дати себе тлумачити», за словами Вітбі, і теорії поширюються, проте нічого неможливо довести. «Нам бракує аналогій», — не втомлюються повторювати лінгвісти.

Ґрейс починає обзивати їх «лангустами», коли вони зазнають поразки, не можуть іти в ногу, і, за жартом, «падають на узбіччі біля дороги, схожої на метафоричну мішанину язика, який згорнувся, зав’язався вузлом і захопив їх із собою». Нуль-зона каламутила воду. Ні узбіччя, ні чогось іншого, прийнятного чи ні, ані каламуті чи язика на узбіччі, вони не могли зрозуміти. «Нам бракує аналогій» — вияв браку, як діагноз лінгвістам, що згоряли, повертаючись в атмосферу Землі після зіткнення з Нуль-зоною. Це змушує подумати про мертві або ті, які на Божій Дорозі, супутники, що потрапили до обох систем координат, складених у Нуль-зоні, бо так найлегше, бо у зникненні космічного сміття без сліду навіть є певний згубний сенс, навіть якщо перетворення Нуль-зони на звалище може здатися зневагою і може підірвати авторитет небезпечного божества. Хоча Нуль-зона ніколи ні на що не відгукувалася, навіть на таке паплюження.

Лінгвісти — це не справжня проблема, і навіть Центр не проблема. Проблема — це Лоурі, тому що Лоурі береже твою таємницю: ви виросли разом як фахівці у тому, що називаєте Нуль-зоною, і, зі свого боку, ти маєш намагатися ділитися з ним тими думками, яких він хоче. Лоурі вклав чужі піт і кров до ідеї експедицій, маючи на увазі твердження про межу як непрохідний бар’єр: це означає, що сам він у безпеці, по цей бік. Доки Вітбі дедалі дужче руйнує традиційне: «Хоч би що ми думали про межу, важливо визнати це як обмеження Нуль-зони». Чи важливо це?

Що тобі здається важливішим. Правдивість чуток про безжальність Лоурі, коли він, не встигнувши дістатися Центру, побудував там звуконепроникне помешкання. Пошепки ці поголоски доходять до тебе, далекі, але цілком зрозумілі, уже багато років, — так, начебто, прогулюючись у темному густому лісі, можна розрізнити слабкі звуки дзвіночка, який калатає на вітрі. Цей знак обіцяє всі блага цивілізації, але щойно шукач доходить мети, як усе, що постає перед його зором, — це бійня, доверху забита трупами. Доказ цього — як легко Лоурі переміг Пітмена, твого номінального боса у Центрі, та як наполегливо витискає з тебе результати.

Доки ти на визначенні одинадцятого циклу експедицій, тебе охоплює більше виснаження, і план Центру починає змінюватися. Притік нового персоналу, грошей та обладнання звели до мінімуму, оскільки Центр витрачає більшу частину свого часу на боротьбу з вітчизняним тероризмом і придушення ознак наближення до екологічної катастрофи.

Після довгих днів ти повертаєшся до свого будинку в Блікерсвілі, що насправді не є затишна домівка. За тобою скрадаються примари, сідають на канапу або зазирають у вікна. Осоружні тобі думки вкрадаються в моменти, коли найменше їх чекаєш — посеред сесій для керівників; коли ти сидиш із Ґрейс у кафетерії; коли шукаєш в останніх звітах помилок від Центру у себе в офісі, — можливо, уся твоя праця нічого не варта, але тобі немає куди дітися. Тягар кожної експедиції лежить на тобі.

«Я міг би стати директором, — якось похвалився Лоурі, — але висвітився попереджальний сигнал, і я зметикував». Згадана сигналізація — це страх, який у тебе в душі, але Лоурі ніколи не визнає цього. Жорстокий комізм у його тоні, яким він тебе підганяє, начебто знає, що постійно просить у тебе неможливого.

Завжди схвильована, у цій безперервній трясавиці, що хтось із Південного Округу чи Центру відкриє твою таємницю, адже Лоурі не зможе весь час тримати ці дані в собі, або ж сам їх і розкриє, вирішивши, що тебе вже використано. Ризик безпеки. Брехунка. Забагато вкладаєш емоцій. І все ж таки твоє співчуття — та риса, якій інші найбільше не довіряють, яка змушує тебе уникати інших, окрім Ґрейс, і ти холодна, тримаєшся на відстані, навіть різка, щоб бути з тверезим глуздом і об’єктивною… навіть якщо ця поведінка справді зробила тебе холодною, відстороненою та різкою.