Він постарався, як міг. Рея повернулася за кілька хвилин з якимось журналом, поклала його біля своєї тарілки, тоді взялася насипати рис.
— Їж, поки гарячий, — звеліла вона.
— Смачний, — похвалив Мартін Бек.
— Угу-у. Вийшов добрий.
Рея швидко впоралася зі своєю пайкою і розгорнула журнал.
— Слухай. Замкнена кімната. Розслідування. Три основні версії: А, Б і В. Версія А: злочин стався в кімнаті, що справді замкнена зсередини, і вбивця зник тому, що в кімнаті його ніде немає. Б: злочин стався в кімнаті, що тільки здається щільно замкненою, а насправді є якийсь досить хитрий спосіб вибратися з неї. В: убивця в кімнаті і десь сховався.
Рея насипала собі ще рису.
— Версія В тут начебто не підходить. Неможливо ховатися у кімнаті два місяці, а надто, коли маєш тільки півкоробки котячого харчу. Але тут є ще безліч варіантів. Наприклад, А-5: убивство з допомогою тварини. Або Б-2: вбивця викручує завіси на дверях, а замки й засуви не чіпає, тоді виходить і прикручує назад завіси.
— Хто все це понаписував? Рея пошукала очима автора.
— Якийсь Єран Сундгольм. Він цитує й інших авторів. Непоганий варіант А-7: ілюзорне вбивство, викликане порушенням часової послідовності. Добрий варіант і А-9: жертва дістає смертельну рану десь в іншому місці, приходить до своєї кімнати, замикається і аж тоді помирає. На, читай сам.
Рея подала журнал Мартінові. Він перебіг його очима і відклав набік.
— Хто митиме посуд?
Він підвівся й почав збирати тарілки. Вона підігнула ноги, вперлася п'ятами в спинку стільця й обняла коліна.
— Ти ж детектив і повинен радіти, що трапився незвичайний випадок. По-твоєму, до лікарні дзвонив загадковий убивця?
— Не знаю.
— А мені здається, що міг дзвонити він.
Мартін Бек здвигнув плечима.
— Все, певне, було з біса просто, — сказала вона.
— Можливо.
Хтось посмикав за двері, та дзвоник мовчав, і Рея не пішла відчинити.
У будинку виробився своєрідний звичай. Якщо хтось хотів, щоб йому не заважали, то замикав двері, а з другого боку, коли в когось була важлива справа, то він дзвонив. Такі стосунки вимагали взаємної довіри.
Мартін Бек помив посуд і сів.
— Може, знімемо пробу з твого дорогого вина? — запропонувала Рея.
Вино справді було добре. Вони посиділи мовчки.
— Тобі подобається твоя служба?
— Гм…
— Не хочеш про це, то балакаймо про щось інше.
— Здається, мене надумали поставити начальником управління.
— А ти не хочеш, — зробила висновок вона. Потім, помовчавши, спитала — Яку ти музику любиш? Я маю всякі платівки.
Вони перейшли до кімнати з програвачем та різними за кольором кріслами і ввімкнули музику.
— Скинь той піджак, хай йому біс, — сказала Рея. — І черевики.
Вона відкоркувала другу пляшку, але тепер вони пили поволі.
— Ти була в поганому гуморі, коли я прийшов, — сказав Мартін Бек.
— І так, і ні.
Більше вона нічого не сказала. Отже, зустріла його навмисне холодно. Натякнула, що вона не така легка здобич, як йому здається. Він зрозумів натяк і бачив, що вона знає про це.
Мартін Бек ковтнув вина, йому було дуже легко на серці.
Він хитро глянув на Рею, що сиділа насуплена, спершись ліктями на низенький столик.
— Може, розважимося мозаїкою? — раптом спитала вона.
— Я маю вдома дуже гарну, — відповів Мартін Бек. — Лайнер «Куїн Елізабет».
Це була правда. Він років два тому купив ту мозаїку, а потім забув про неї.
— Прихопи з собою другого разу, — сказала Рея.
Вона сіла інакше — схрестила ноги і сперлась підборіддям на руки.
— До речі, врахуй, що я сьогодні в кепській формі.
Він швидко глянув на неї.
— Знаєш, як це буває в жінок.
Мартін Бек кивнув головою.
— У мене особисте життя не цікаве. А в тебе?
— Нема ніякого..
— Це погано.
Рея змінила платівку, й вони випили ще вина. Він позіхнув.
— Ти стомлений? — спитала вона.
Мартін Бек промовчав.
— А йти додому не хочеться, ге? Що ж, не йди. — І відразу додала: — Я все-таки спробую трохи. почитати. Тільки скину ці прокляті штани. Не повернешся в них, такі вузькі.
Вона швидко роздяглася, шпурляючи одяг просто на підлогу, й надягла довгу, до самих п'ят, чудернацьку нічну сорочку з темно-червоної фланелі.
Мартін Бек зацікавлено дивився, як вона переодяглася.
Такою він собі й уявляв її. Пружна, дужа, струнка постать. Русяве волосся, опуклий живіт, невеличкі круглі груди.
Ніяких шрамів, родимок чи інших особливих прикмет.
— Чому б тобі не лягти трохи? — сказала Рея. — Ти якийсь зовсім змучений.