Наступна новина від мерії особливо приємна: усім комендантам дають список міських лазень, що готові приймати демонстрантів цілодобово і надавати безкоштовні послуги. Усі страшенно тішаться.
Вирішуємо, що похід до лазні треба забезпечувати добровільно-примусово, щоб уникнути інфекційних захворювань. Нарада, як завжди, проходить весело і цікаво. Хтось жартує, що люди ходять на чергування до Адміністрації Президента вже звично, як на роботу. По закінченню наради виходимо з теплого вагончика на майдан. Вже на вулиці до мене підійшов Роман Петрович, попросив відійти убік.
- Андрію, завтра відповідальний день у Верховній Раді. Ми маємо достатньо голосів, щоб проголосувати за недовіру уряду Януковича. Та Янукович планує зірвати кворум у Верховній Раді.
- Що треба зробити? - питаю, не до кінця розуміючи, до чого «хилить» Роман Петрович.
- О восьмій ранку Янукович запланував збір депутатів провладних фракцій у своєму штабі, в кінотеатрі «Зоряний». Знаєте, де він знаходиться?
- Поняття не маю, але довідаюсь.
- Якщо Януковичу вдасться зібрати депутатів, він їх звідти вже не випустить на сесію. Багато хто готовий нас підтримати в таємному голосуванні, однак відверто проти Януковича не підуть.
- Що від нас вимагається? - і далі не збагну задуму.
- Треба заблокувати штаб Януковича ще до початку наради, о сьомій ранку. І не пропустити Януковича та депутатів на нараду.
Я заскочений. Хоча не знаю, де кінотеатр «Зоряний», але здогадуюсь, що далеко від Майдану і Українського Дому. Тобто сподіватися на підтримку не доводиться. А нашим основним аргументом завжди була велика кількість людей. Окрім того, зранку пікетувальників, як правило, найменше. А якщо ми силою зупинимо ще чинного прем'єр-міністра і депутатів Верховної Ради, очевидно, буде задіяний ОМОН. Коли блокували установи сотні тисяч людей, спецназ був безсилий, а завтра доведеться оперувати лише силами Національних дружин. Цілком розумію складність завдання і попри це відповідаю ствердно:
- Добре, завтра о сьомій ранку ми заблокуємо штаб Януковича. Та добре було б для прикриття хоч декількох наших нардепів.
- Постараюсь організувати, - обіцяє Роман Петрович.
Після розмови підійшов до коменданта верхнього наметового містечка Макса. Він жваво розмовляв з Андрієм - відповідальним за зв'язки зі штабом у структурі Українського Дому. Андрій переконував Макса, котрий відповідає за господарське забезпечення, виділити Національним дружинам Українського Дому помаранчеві накидки як елемент уніформи і помаранчеві каски. Макс погоджується, лише торгується стосовно кількості. Врешті дає згоду на одну тисячу.
Я долучився до розмови. Пояснив Максу, яку відповідальну функцію ми будемо виконувати завтра. Наголосив: нам необхідні не лише накидки і каски, а ще й дерев'яні щити, палиці і ліхтарики. Андрій неймовірно втішився моїм аргументам. Уже спільно пояснили Максові, що в ситуації, коли вирішується доля держави, торгівля недоречна і „виторгували" в такий спосіб дві тисячі комплектів.
Минала третя ночі. Ми домовилися з Андрієм, що я повертаюсь в Український Дім дати необхідні доручення щодо завтрашньої акції, а він їде з Максом по складах збирати "наторговане" спорядження. О шостій ранку всі комплекти мають бути в Українському Домі.
Зрозуміло: ця ніч знову буде безсонною. Збираю нараду командирів. Обговорили і затвердили план дій. Залучили до планування міліціонерів, які з перших днів революції стали на наш бік. Ми їм виділили кімнату № 7, де вони створили свій підрозділ. За деякий час підрозділ так і називали - сьомий кабінет. Патріотичні хлопці, старші і молодші офіцери різних служб, вони суттєво допомагали в організації безпеки Українського Дому. Двоє з них завтра, тобто вже сьогодні, вирушать з нами на блокаду «Зоряного».
О шостій ранку - загальний збір біля службового входу. Андрій щойно підвіз комплекти спорядження. Втомлений, але задоволений розповідає, як протягом ночі визбирував його по складах.
Керівник охорони Микола збирає сотників і роздає спорядження. Домовляємось: дерев'яних палиць і щитів із собою не брати. Видаємо лише помаранчеві каски, накидки і хустинки. Хустинки треба пов'язати на обличчя перед самою акцією, щоб камери не могли фіксувати наших облич. Адже це був би серйозний доказ у суді.
6.30. Люди шикуються у колону. Сотники дають уривчасті команди. За кілька хвилин колона готова до виступу. Загальна чисельність близько півтори тисячі осіб. Уніформовані дружинники набувають значно бойовитішого вигляду. Наявність касок і накидок дає необхідний результат. Холодний морозяний ранок. Порожні вулиці Києва. В ранковому сутінку не відчувається вечірньої атмосфери переможного помаранчевого фестивалю. Дружинники зосереджені. Коротко пояснюю мету операції. Далі питання. Основне, що робити, якщо охорона штабу Януковича чинитиме опір? Чи можна застосовувати фізичну силу? Кажу, що можна, але лише в крайньому випадку і за окремою командою. Головне - виконати завдання. Протриматись три години. Наша головна перевага - раптовість.